Захист від колекторів: що змінилося з прийняттям Закону про врегулювання колекторської діяльності

  • 437

Фото без опису

З 14.07.2021 набув чинності Закон України “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості ” від 19.03.2021 року № 1349-IX, з ухваленням якого вперше з’явилося чітке законодавче регулювання роботи колекторських компаній. Що змінилося з прийняттям Закону, розповідає юрист Драбівського  бюро правової допомоги Золотоніського  місцевого центру з надання БВПД Сергій Михлик.

Заборона працювати поза Реєстром колекторських компаній

Колекторська компанія – юридична особа (в тому числі фінансова установа), яка в інтересах кредитодавця або нового кредитора відповідно до договору здійснює врегулювання простроченої заборгованості та включена до Реєстру колекторських компаній».

Увага!!! Обов’язковою умовою здійснення колекторської діяльності є включення до Реєстру колекторських компаній, розроблений Національним банком України.

Упродовж трьох місяців після набрання чинності законом Національний банк України створить публічний Реєстр колекторських компаній, в якому повинні зареєструватися усі без винятку колекторські компанії. Кредитодавцям (банкам та фінансовим компаніям) забороняється працювати з колекторами, які не зареєстровані у Реєстрі.

Упродовж першого місця роботи Реєстру всі юридичні особи, які займаються врегулюванням простроченої заборгованості, зобов’язані у ньому зареєструватись. Така реєстрація надасть їм статус колекторської компанії. Доступ до Реєстру повинен бути цілодобовим та безоплатним для усіх громадян.

Національний банк здійснюватиме нагляд за додержанням колекторами законодавства щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, встановлюватиме додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами, розглядатиме звернення громадян, захищатиме їхні права у разі порушень.

Способи взаємодії зі споживачем

Взаємодія кредитодавця/колекторської компанії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості може відбуватись шляхом:

  • безпосередньої взаємодії (телефонні та відео- переговори, особисті зустрічі) виключно з 9 до 19 години;
  • надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через засоби телекомунікації;
  • надсилання поштових відправлень за місцем проживання або перебування або за місцем роботи фізичної особи із позначкою “Вручити особисто”;
  • під час першого контакту зі споживачем колектор зобов’язаний повідомити власне ім’я, назву компанії, яку представляє, контакти для зв’язку, правову підставу взаємодії, розмір боргу та неустойки за прострочення.

Встановлюються правила етичної поведінки колекторів

Закон встановлює виключний перелік способів дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінансових послуг.

            Зокрема, колекторським компаніям забороняється:

  • здійснювати дії, що посягають на права, свободи та власність споживача, використовувати погрози, шантаж;
  • вводити споживача в оману відносно розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості, а також наслідків, які настануть для споживача, у випадку невиконання умов договору;
  • за власної ініціативи взаємодіяти зі споживачем більше двох разів на добу та у період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні;
  • приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення споживачу;
  • використовувати функцію автоматичного додзвону до споживача протягом більше ніж 30 хвилин на добу;
  • використовувати на конвертах або повідомленнях, що направляються споживачу, зображення, які можуть містити погрозу або використовувати написи “виконавчій документ”, “рішення про стягнення”, “повідомлення про виселення” тощо, а також використовувати назви органів державної влади та осіб, що здійснюють повноваження в сфері примусового виконання рішень (державні виконавці, приватні виконавці тощо);
  • будь-яким чином повідомляти третіх осіб – осіб, які не є сторонами договору про заборгованість споживача або здійснювати взаємодію з третіми особами;
  • вимагати від близьких осіб споживача прийняти на себе зобов’язання стосовно простроченої заборгованості;
  • вчиняти дії, що завдають шкоду репутації, у тому числі діловій репутації, споживача, його близьких осіб;
  • вимагати погашення заборгованості у інший спосіб, ніж це передбачено законом або договором;

            Крім того, колекторській компанії заборонено обробляти персональні дані третіх осіб, які не надали згоду на їх обробку, у тому числі близьких осіб споживача (боржника), а також наступні персональні дані споживача:

  • щодо графіку його роботи;
  • щодо місця та часу відпочинку;
  • щодо поїздок в межах та за межі України;
  • щодо місця та часу зустрічі з рідними, друзями та інше;
  • щодо інформації, розміщеної в соціальних мережах.

            За порушення вимог закону передбачена відповідальність: від штрафів до виключення з Реєстру колекторських компаній.

Нагляд та контроль за діяльністю колекторських компаній при врегулюванні простроченої заборгованості

Банки та фінансові компанії зобов’язані до підписання договору зі споживачем інформувати його про можливі наслідки невиконання зобов’язань, зокрема, повідомити про право залучати колектора. Ця інформація повинна бути передбачена у договорі про споживчий кредит та у паспорті споживчого кредиту.

Кредитодавець буде зобов’язаний:

  • повідомляти споживачів про відступлення права вимоги за кредитом упродовж 10 робочих днів;
  • публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму вебсайті та в місцях надання послуг;
  • контролювати залучених колекторів та дотримання ними вимог до етичної поведінки;
  • якщо колектор щонайменше двічі упродовж року порушив такі вимоги, кредитодавець повинен розірвати договір з ним та повідомити про це Національний банк.

Норми, які стосуються вимог до етичної поведінки колекторів, запрацювали відразу з набранням чинності законом.

Відповідальність за порушення вимог щодо етичної поведінки

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, Національний банк України має право застосувати заходи впливу, до яких належать:

  • письмове застереження кредитодавцю або колекторській компанії з вимогою про усунення виявленого порушення або вжиття заходів щодо недопущення такого порушення у подальшій діяльності;
  • накладення штрафу;
  • тимчасову заборону колекторській компанії здійснювати врегулювання простроченої заборгованості;
  • виключення відомостей про колекторську компанію з Реєстру колекторських компаній;
  • тимчасове зупинення або анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.

В разі виникнення додаткових питань прошу звертатись до Драбівського бюро правової допомоги Золотоніського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: смт. Драбів, вул. Шевченка, 11, або за номером контакт-центру.