«Децентралізація на зв’язку»: запитання і відповіді онлайн-спілкування з представниками громад

  • 255

 

Сьогодні відбувся перший з серії онлайн-заходів для представників органів місцевого самоврядування під назвою «Децентралізація на зв’язку».

Записали для вас запитання від громад і відповіді на них представників Мінрегіону та експертів.


Запитання старости Комиш-Зорянської громади Запорізької області:

У мене два питання. Чи поверне держава субвенцію на розвиток інфраструктури громад? Чи може старостинський округ чи окреме село перейти з одної громади до іншої?

В’ячеслав Негода, заступник Міністра розвитку громад та територій:

Ми дуже зацікавленні у вирішенні всіх питань місцевого самоврядування на місцях. Новостворені громади, які вперше у цьому році перейшли на прямі міжбюджетні відносини, стикнулися з багатьма проблемами, не маючи досвіду вирішення цих проблем. Тому наше спільне завдання – зробити все можливе, щоб вони відчули свою спроможність у здійсненні покладених на них повноважень.

Що стосується першого запитання. Інфраструктурну субвенцію було запроваджено на період добровільного об’єднання громад – з початку 2015 року до кінця 2019 року. Її головним завданням було стимулювати громади до об’єднання. І всі громади, які зважилися на об’єднання, отримали цю стимулюючу субвенцію. Чи буде інфраструктурна субвенція у бюджеті наступного року – невідомо. Позиція нашого міністерства – виплату субвенції треба продовжити, особливо для новоутворених сільських громад, і ми пропонували Уряду новий механізм її виплати. На жаль, наші пропозиції наразі не підтримали, однак ми ще не раз підніматимемо це питання спільно з народними депутатами й асоціаціями громад. Разом із тим, зараз жваво обговорюється питання збільшення обсягу Державного фонду регіонального розвитку. Йдеться навіть про 3% ВВП, це доволі велика сума. Можливо, громади отримають додаткові кошти через цей фонд. Я думаю, їм варто створювати відповідні проєкти, подавати їх обласним адміністраціям, реєструватися на порталі Державного фонду регіонального розвитку й використовувати можливості цього ресурсу.

Щодо другого вашого запитання. Наскільки я розумію, йдеться про новостворену громаду. Я думаю, у цьому випадку зарано говорити про зміни її меж. Варто попрацювати рік-другий, щоб оцінити динаміку розвитку громади. Рада вашої громади та її голова мають приділяти велику увагу рівномірному розвитку всіх територій, всіх старостинських округів, а також об’єднанню громади. Якщо це буде так, то через деякий час проблема може зникнути сама собою. Щодо формальної сторони цієї проблеми, то можу сказати, що зараз у парламенті знаходиться законопроєкт про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою. У ньому передбачено, у який спосіб можна змінювати межі громад. Давайте дочекаємося прийняття цього закону. Проте я би радив вам вже зараз сформулювати проблеми, через які у вас виникло бажання приєднатися до іншої громади, і ознайомити з ними керівництво. Якщо не знайдете спільної мови, варто звертатися до обласної адміністрації, яка у минулому відповідала за розробку перспективних планів, на основі яких згодом об’єднувалися громади. Обласна адміністрація повинна розібратися в усьому й згодом звернутися до нашого міністерства з відповідним поданням. Але поки що я не радив би вам квапитися. А то виходить, що ви розлучаєтеся, не встигнувши одружитися. Поживіть спершу трохи разом.

 

Запитання Ольги Красохи з Драбівської громади Черкаської області:

Чи потрібно перепризначати старост після утворення нових старостинських округів? Якщо місцева рада вирішить об’єднати в один старостинський округ кілька сіл, у яких вже працюють старости, чи не втратять ці старости свої посади?

Віра Козіна, експерт з юридичних питань:

При укрупненні старостинських округів не потрібно переобирати старост, а от провести скорочення старост треба. Тобто в одному старостинському окрузі повинен працювати лише один староста. Однак хочу наголосити, що при скороченні треба виходити з гарантій, передбачених трудовим законодавством. Для певних категорій громадян, які мають пільги та преференції, має бути переважний порядок залишення їх на посаді. Також прошу звернути увагу на те, що зміни конфігурації старостинських округів треба проводити відповідно до нового закону, який визначає, що на території старостинського округу мають проживати не менше 500 осіб.  А створенню старостинського округу мають передувати громадські обговорення. Все це передбачено чинним законодавством.

 

Громади часто чекають від уряду регламенту діяльності старост. Чи варто очікувати цей документ?

Сергій Шаршов, генеральний директор Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою:

Порядок роботи органів місцевого самоврядування має бути затверджений на законодавчому рівні. Жоден державний орган не має втручатися у діяльність органів місцевого самоврядування, якщо ця діяльність не суперечить законодавству. При цьому Мінрегіон весь час розробляє методичні рекомендації з того чи іншого напрямку. Однак ці документи носять виключно рекомендаційний характер. Це ж стосується і діяльності старост та старостинських округів.

Хочу сказати кілька слів щодо попередніх запитань. Нещодавно вступили в силу нові законодавчі зміни, у яких чітко виписані повноваження старост і врегульоване питання формування старостинських округів. У межах одної громади місцева рада має повноваження змінювати кількість цих округів. Однак перекинути старостинський округ до іншої територіальної громади наразі не можна.

Щодо питання про повернення інфраструктурної субвенції. Хочу наголосити, що вона існувала виключно у межах закону про добровільне об’єднання громад і призначалася громадам, які об’єдналися добровільно. Але з жовтня минулого року поняття «об’єднана громада» у нас немає. Всі територіальні громади мають однакові повноваження та можливості, розвиваючись за однаковими правилами.

 

Важливо! Розвиток інституту старост: рекомендації з практичного впровадження положень нового законодавства є тут

 

Запитання Богдана Келічавого, голови Копичинецької громади на Тернопільщині: Мене цікавлять особливості міжмуніципального співробітництва. На нашій території є лікарня, яка обслуговує кілька громад. Однак вони не хочуть платити за її утримання. Така ж ситуація з геріатричним центром. Коли існувала медична субвенція, ми ще давали раду з цією проблемою. А що нам робити тепер, коли фінансування лікарні йде через Національну службу здоров’я?

Віра Козіна:

- Різноманітні меморандуми можна прирівнювати до джентльменської домовленості між сторонами. Жодної юридичної сили вони не мають. Натомість договори про міжмуніципальне співробітництво є адміністративним договорами, тож вони мають виконуватися в обов’язковому порядку після підписання й реєстрації у міністерстві. Цими договорами передбачено п’ять форм співробітництва, з них щонайменше три мали б вам підходити. Йдеться про спільне комунальне підприємство, спільний проєкт чи спільний орган управління. На громади, які не виконують умови договору, чекають стягнення у примусовому порядку. Я раджу вам користатися Реєстром договорів міжмуніципального співробітництва, який Мінрегіон щомісяця публікує на своєму сайті… Зазвичай підписання таких договорів проходить без проблем. Найбільша проблема – перемовини між громадами під час укладання цих документів. І що більше ви пропрацюєте це питання, врахувавши, у тому числі, й власні непередбачені витрати, то краще згодом ваш договір працюватиме. Хочу наголосити, що протягом останнього року змінилася структура подібних договорів, тепер вони складніші, але досконаліші. Міністерство готово допомогти вам у підготовці такого документу, отже звертайтеся.

В’ячеслав Негода:

Договори про міжмуніципальне співробітництво можуть стосуватися не тільки медичних закладів, але й освітніх, наприклад, музичної школи, спортивних, культурних об’єктів тощо. Тут дуже важливо розрахувати частку кожної громади у фінансуванні цього об’єкту. Нам відомо, що дуже часто громади вважають, що не повинні платити за утримання об’єктів, які не знаходяться на їхній території, мотивуючи це тим, що працівники таких об’єктів сплачують ПДФО до бюджету іншої громади. Отже пропорції часток є дуже важливими. Однак тут виникає питання: яким чином можна передбачити необхідні витрати у бюджеті громади перед підписанням таких договорів чи після нього?

Віктор Венцель, експерт з фінансових питань:

Бюджетне законодавство дозволяє громадам співфінансувати роботу лікарні – на стадії формування бюджету. Це універсальний та дієвий механізм, який використовують доволі часто. Головне, щоб громади домовилися між собою, знайшовши певний прийнятний для всіх алгоритм розрахунків.

 

Я громадський активіст Бучанської громади Ігор. Чи обов’язково розробляти стратегію розвитку громади, зважаючи на швидкі зміни ситуації у суспільстві: карантин, економічний спад тощо? Адже у таких умовах стратегія перетворюється на декларацію.

В’ячеслав Негода:

- Чудово, коли у громаді є активісти! Це допомагає вирішувати багато проблем і тримати у тонусі місцеву владу. Щодо самого запитання. Я думаю, що ви, пане Ігоре, маєте певні плани щодо власного життя і не живете одним днем. У вас є плани на цей день, на тиждень, на місяць. Так і громада. Якщо вона не має бачення власного розвитку, то цього розвитку і не буде. Натомість буде лише хаотичний рух, який ні до чого не приведе. Отже бачення власного майбутнього потрібно. Колись таке бачення для громад називалося планом соціально-економічного розвитку, тепер називається стратегією. Однак суті це не змінює. Інша річ, що місцева рада має обговорити стратегію з жителями, щоб розуміти, як має розвиватися буквально кожен квадратний метр території. Причому маються на увазі і соціальні ініціативи, і культурні заходи тощо.

Ще один момент. Кожна громада, відповідно до нового закону, має розробити комплексний план просторового розвитку територій. Це обов’язковий документ, який має стати частиною стратегії. Громади повинні мати й містобудівну документацію, що відображатиме стан і перспективи їхнього розвитку. Без такого комплексного плану громади не зможуть залучити інвестора, провести зонування території тощо. Тому я радив би вам підтримати створення стратегії вашої громади. До речі, цей документ можна змінювати. Все залежить від ситуації. Стратегія громади повинна бути живою!

 

Запитання від модераторки заходу Надії Петруняк:

28 липня опублікована постанова Кабінету Міністрів №853 про надання субвенції громадам на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад. Пані Катерино, розставте, будь ласка, акценти.

Катерина Рєзнікова, експерт з питань земельних відносин:

- Комплексний план просторового розвитку територій територіальних громад – це новітній інструмент, який не зовсім зрозумілий і експертам, і органам місцевого самоврядування. Але цей інструмент дає можливість не лише побачити перспективи розвитку, а й зрозуміти, що у вас є на територій громади – зробити облік усіх ресурсів.

Громада повинна бачити свої перспективи. І ці перспективи мають бути пов’язані зі стратегією розвитку громади. Щоб ця стратегія була ефективною, а усі заходи на її реалізацію були виконані, якраз і розробляється комплексний план. Він передбачає наявність ресурсів для реалізації стратегії.

І держава, і міжнародні партнери розуміють важливість створення таких комплексних планів, тому Уряд і прийняв рішення про виділення на це окремої субвенції. У Постанові уряду є певний перелік умов, які громади повинні виконати, щоб отримати субвенцію. В першу чергу, громада має прийняти рішення про розробку комплексного плану просторового розвитку. Наступне – вона повинна мати технічне завдання на розробку такого плану. І тут є величезна допомога для громад, тому що вже оприлюднені типові технічні завдання, які розроблені по двом пілотним громадам.

Громадам потрібно також зробити розрахунок вартості створення комплексного плану. І останнє – треба мати актуалізовану картографічну основу громади, яка є основою для розробки комплексного плану.

 

Запитання з фейсбуку:

Чи знають громади про те, що в них на територіях є особливо цінні землі, які можна заповісти і створити навколо них, наприклад, туристичні магніти? Чи планують громади проводити інвентаризацію земель в натурі з залученням екологів та експертів Національної академії наук України?

Катерина Рєзнікова:

Звичайно. При розробці комплексного плану якраз і враховуються усі ресурси, які є у громади, в тому числі, і особливо цінні ґрунти, і корисні копалини. Також враховуються плани громади. Якщо є план зробити якийсь природо-заповідний фонд чи території для заповідання, обов’язково це враховується.

Але хочу зауважити, що комплексний план – це публічний документ, який проходить декілька етапів громадських обговорень. І тут важлива позиція не тільки органу місцевого самоврядування, а й позиція активної громадськості, для того, щоб врахувати інтереси усіх категорій населення і бізнесу, які є в громаді.

Комплексний план дає можливість побачити цілісний розвиток громади, поєднує і землевпорядну, і містобудівну документацію.

Віра Козіна:

Дійсно, деякі стратегії, особливо ті, які створювати об’єднані громади першої хвилі, були дещо романтичними. Зараз, у зв’язку зі змінами до законодавства, вони стають більш практичним інструментом, який має бути пов'язаний з іншими інструментами.

Хотіла б звернути увагу громад, що обов’язковою вимогою закон 711 є те, що дані вашої стратегії є вихідними даними для розроблення комплексного плану. Тому тим громадам, у яких стратегії розроблялися декілька років тому, варто якомога швидше їх переглянути. Це потрібно і щоб отримати субвенцію на створення комплексного плану, і щоб мати дійсно ефективний інструмент управління активами на території громади. Разом зі стратегією радимо розробляти покроковий алгоритм її реалізації. Все, що ви запланували, вимірюйте у людському, часовому та грошовому еквіваленті.

В’ячеслав Негода:

Комплексні плани просторового розвитку територіальних громад – це дійсно новий вид документації, якої до цього часу ніхто в Україні не розробляв. Сьогодні лише напрацьовуються документи, які повинні бути у складі цього комплексного плану. Загалом таких документів близько 360. Але починати з чогось потрібно. І я б радив усім громадам  почати з інвентаризації усієї своєї землі, водойм, лісових насаджень та іншого майна.

Обласні адміністрації зобов’язані вже були створити обласні комісії з інвентаризації. Громадам варто скоординувати роботу з ними.

 

Запитання з фейсбуку:

Чому досі в українських громад відсутній юридичний статус, на відміну від громад у розвинених країнах?

 

В’ячеслав Негода:

Незрозуміло, що, на думку автора запитання, зміниться в його громаді чи будь-якій іншій, якщо громади реєструватимуть як юридичні особи? Справді, зараз невпорядковане питання єдиного механізму реєстрації самих органів місцевого самоврядування, територіальних громад. Але якщо вже сьогодні зайти в реєстр, там ми можемо побачити, наприклад, що зареєстрована така-то школа такої-то територіальної громади в особі того-то.

Наше законодавство, наша Конституція передбачають, що основним суб’єктом місцевого самоврядування є територіальна громада, тобто люди. Більше того, з прийняттям закону про місцевих референдум, дуже багато питань місцевого значення громада буде вирішувати безпосередньо. Але, звичайно, не усі. Від імені територіальної громади (людей) має виступати відповідний законно обраний орган. І сьогодні усе це в нашому законодавстві є.

А твердження, що у багатьох розвинених країнах громади – це обов’язково юридичні особи, -помилкове.

Спільно з Програмою Ради Європи ми зараз досліджуємо це питання, щоб краще розуміти європейські практику і мати спільне розуміння юридичного статусу громади. Це дослідження ми оприлюднимо найближчим часом.

 

Запитання з фейсбуку:

Громада звернулася до Головного управління податкової служби для отримання бази платників податків, які відносяться до нашої громади. Отримали відмову. Чи може громада отримати таку інформацію?

Віктор Венцель::

Пункт 3.3 статті 12 Податкового кодексу дозволяє органам місцевого самоврядування звертатися до податкових органів з запитом на інформацію про платників податків, суму нарахованих платежів, суму сплати і податкового боргу. Податкові органи повинні щомісячно надавати інформацію про платників податків за визначеним галузевими документами форматом.

Що стосується бази платників податків. Уряд прийняв Порядок обміну інформацією між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування. Інформаційно-аналітична система LOGICA, який передбачає обмін інформацією між Мінфіном, ДПС, Казначейством та органами місцевого самоврядування, наразі доопрацьовується і в найближчій перспективі у громад буде можливість отримувати звідти всю інформацію про своїх платників податків – принаймні, юридичних осіб.

 

 

В’ячеслав Негода про подальші плани, які стоять перед Мінрегіоном і Урядом в цілому:

Уряд затвердив середньострокову програму, в якій питання децентралізації, реформування місцевого самоврядування - одні з пріоритетних завдань. Маємо розуміти, що реформа далека до завершення. Ми пройшли важливі етапи, які були зафіксовані минулого року у змінах до територіального устрою на рівні громад і районів. Ми також пройшли етапи змін до бюджетного законодавства, котрі закріпили за громадами ресурси, які раніше у значній мірі йшли на районний рівень. В решті, ми вийшли на алгоритм, коли усі 1469 територіальних громад рівні за повноваженнями, за переліком дохідної частини - податків, які надходять до місцевих бюджетів, і видаткової. Також громади отримали майно, яким раніше управляли райони.

Щоправда, питання інфраструктури громад вирішені ще не усі. На прикладі медичних закладів ми бачимо, що ще треба чітко встановити, яка мережа має залишитися в громадах обов’язково і якою має бути її спеціалізація. Тому цей напрямок ми і надалі розвиватимемо спільно з Міністерством охорони здоров’я. Те саме і по освітній сфері – питання ліцеїв, як і питання фінансування, розрахунків освітньої субвенції залишаються складними, і їхнє вирішення вимагає певного часу. Отже і над цим ми спільно з Міністерством освіти працюватимемо надалі. Це найближчі наші завдання у сфері розвитку інфраструктури.

Ми інколи чуємо, що децентралізація загострила якісь проблеми, наприклад, у медицині чи освіті. Це не зовсім так. Реформа не загострила проблеми, а відкрила їх. Вони були і раніше, але на рівні районів, які не завжди могли чи не завжди хотіли їх вирішувати. А зараз, коли кожна громада намагається ефективно використовувати ресурси, свій потенціал, думати про перспективи розвитку, багато питань вже неможливо приховувати чи замовчувати.

За результатами вже майже трьох кварталів роботи громад, ми можемо робити певні висновки і пропонувати зміни до державного бюджету на наступний рік. Важливо не втратити момент і створити нові підходи до розрахунків бюджетів, правильно побудувати міжбюджетні відносини.

Серед більш глобальних цілей, ми очікуємо прийняття пакету законів, які стосуються в першу чергу змін до закону про місцеве самоврядування. Цей проект, який повинен впорядкувати питання, що виникли у зв’язку зі зміною територіального устрою, зараз знаходиться на розгляді в Уряді. Крім того, у цьому пакеті – зміни до Податкового кодексу, які врегульовують ряд питань, пов’язаних з оподаткуванням виробничих підрозділів, які працюють на територіях, зі скасуванням окремих пільг деяким підприємствам. Ще один законопроект стосується змін більш як 30 секторальних законів, які треба привести у відповідність до нового адмінтерустрою.

В Парламенті до другого читання готовий законопроект про місцеві державні адміністрації, який зокрема формалізує відносини МДА з місцевим самоврядуванням – щоб усе було регламентовано і не було адміністративного чи іншого тиску, і в той же час, щоб органи місцевого самоврядування забезпечували законність рішень, які вони приймають.

Також стоїть завдання внести зміни до Конституції в частині децентралізації. Без цього ми не зможемо завершити реформу на районному і на обласному рівнях, не зможемо змінити систему органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій. У цьому питанні ми розраховуємо і на активність громад, оскільки зміни до Конституції закріплять здобутки реформи і зроблять громади основою місцевого самоврядування в Україні.