27 жовтня –День української писемності та мови
Українська мова — одна з головних цінностей нашої країни, наша гордість і скарб. Українську мову неодноразово забороняли і намагалися викорінити, а над її носіями вчиняли геноцид. Наша мова пережила все це і зараз визнана однією з найкрасивіших мов у світі.
День української писемності та мови — державне свято, яке було започатковано 9 листопада 1997 року указом президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
Його відзначали у день пам'яті преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря. За старим календарем свято припадало на 9 листопада.
Проте з 2023 року у зв'язку з переходом Православної церкви України на новоюліанський календар день пам'яті преподобного Нестора-літописця відзначають 27 жовтня. Тому президент Володимир Зеленський підписав указ про перенесення дати святкування Дня української писемності та мови також на 27 жовтня.
За традицією у День української письменності та мови щорічно проводиться Всеукраїнський радіодиктант. Написати текст вдома або на робочому місці міг будь-хто.
Диктант варто сприймати не як екзаменацію знань, а як всесвітній флешмоб, акцію єднання навколо української мови, коли по всій планеті одночасно українці гуртуються навколо рідного слова і у прямому ефірі пишуть радіодиктант.
Цьогорічний текст називався «Дорогами України», авторства лауреатки Шевченківської премії Катерини Калитко, а читав його актор та театральний режисер Олексій Гнатковський.
До сьогоднішнього флешмобу долучились і працівники селищної ради, сфер освіти та культури.
Цей захід дав можливість згадати шкільні та студентські часи, поспілкуватися між собою.
Кожна людина може знати декілька мов, цікавитися іншими культурами, але тільки рідна мова торкається глибини душі. Вона спроможна надати відчуття єдності з своїми нащадками, своєю родиною, національністю.
Так важливо у житті відчувати себе приналежним до нації, відчувати ту силу й натхнення на неймовірні здобуття. Вшановуючи та розповсюджуючи мову, українці відстоюють не тільки свої власні інтереси, а й інтереси власної держави.
Мова є, була і буде для українців символом свободи. Рідна мова є своєрідним психокодом. Розмовляючи українською ми запускаємо у підсвідомості етнокоди, що надихають та вказують вірний шлях.
