Підвищення виховного потенціалу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах
Сім`ї належить пріоритетне місце в процесі формування і розвитку особистості від моменту її народження. Вона є першим вихователем дитини і середовищем передачі духовного багатства, культурних традицій, формування ціннісних орієнтирів, практичних умінь навичок, тому, безперечно, основну причину безпритульності і бездоглядності дітей потрібно шукати в особливостях їх сімейного оточення.
Взаємини дорослих і дітей є не тільки засобом підтримки їхніх контактів, а й своєрідним, досить дієвим методом виховання – виховання спілкуванням. Це відбувається тому, що саме в спілкуванні з дорослими діти найчастіше засвоюють (а точніше, закріплюють) свої майбутні моделі поведінки.
З метою підвищення рівня виховного потенціалу та батьківської компетентності у вихованні дітей, 25 квітня 2024 року завідувачем відділення соціальної роботи та фахівцем із соціальної роботи комунального закладу «Центр надання соціальнх послуг» Драбівської селищної ради спільно з поліцейським офіцером Драбівської громади та інспектором СРПП ВПД № 1 Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області відвідано 8 сімей, в яких виховується 15 малолітніх та неповнолітніх дітей, що проживають в селах Левченкове, Тополі, Михайлівка та селищі Драбів. Серед означених сімей 4 сім’ї, які пребувають в складних життєвих обставинах та отримують соціальну послугу соціального супроводу; 1 сім’я, яка мінімізувала складні життєві обставини та отримала соціальну послугу інформуваня; 2 нововоявлені сім’ї, що опинилися в складних життєвих обставинах, які не можуть подолати самостійно та потребують сторонньої допомоги та 1 багатодітна сім’я, в якій здійснено перевірку цільового використання державної соціальної допомоги при народженні дитини.
Під час зустрічей з батьками проведено інформаційно-розяснювальну роботи щодо підвищення батьківської компетентності у вихованні дітей, де основними показниками є: елементарний догляд (задоволення батьками потреб дітей у їжі, одязі, відпочинку, гігієні, піклуватися про їхнє здоров’я тощо), гарантія безпеки (створення безпечного середовища для дітей), емоційне тепло (гарантувати задоволення потреб дітей в теплих, довірливих міжособистісних стосунках, демонструвати дітям, що їх люблять, цінують, схвалюють), стимулювання, життєві цінності й обмеження ( надання допомоги дітям у розвитку шляхом вияву інтересу до їхньої навчальної, ігрової діяльності; демонстрування й моделювання батьківської позитивної поведінки дитині; здійснення контролю за власними емоціями, визначати певні поведінкові межі тощо).
Крім того, скеровано батьків щодо необхідності більше часу проводити разом з дітьми, вміти організувати спільне дозвілля, адже більшість батьків віддають перевагу перегляду телевізійних передач, спілкуванню з іншими людьми, вживанню алкоголю, зводячи контакти з власними дітьми до мінімуму. Означена поведінка батьків негативно впливає на розвиток дітей в цих сім’ях, адже звуження кола спілкування, спільних занять, їх одноманітність збіднюють виховний потенціал сім`ї, негативно відображається на внутрішньосімейних взаєминах.
Батькам наголошено на тому, що якщо вони не мають можливості приділяти дітям достатньо уваги, здійснювати належний догляд, то тим самим вони звільняють місце для впливу на їхніх дітей інших авторитетів, якими найчастіше стають особи, які ведуть асоціальний спосіб життя, мають шкідливі звички та сумнівну репутацію, що є поганим прикладом для наслідування. Тому необхідною умовою для нормального соціально-психологічного розвитку дітей є батьківська любов, увага та повага до особистості дитини.
