По-перше, я хочу подякувати Прем’єр-міністру Ісландії за організацію цього саміту – дуже дякую за запрошення – четвертої зустрічі Україна – Північна Європа в такому форматі. На мою думку, це успішний формат, і я радий, що він розвивається.

Шановні друзі!

Дякую вам за вашу рішучу підтримку України та дотримання найвищих стандартів принципової допомоги з боку ваших країн.

Принципи – перше, на що нападають диктатори. Різні «путіни» по всьому світу підривають принципи у своїх суспільствах за допомогою пропаганди й репресій, щоб люди не могли відстоювати те, у що вірять. А потім, коли диктатура набирає сили й отримує достатньо ресурсів, вона намагається експортувати свій брак принципів, створюючи поруч із собою «сіру зону», позбавлену цінностей.

Європі доводилося стикатись із цим багато разів. Зараз ми переживаємо ще один визначальний момент.

Росія намагається переконати народи, що поступатися принципами легко – що вони можуть ігнорувати міжнародне право й заплющувати очі на несправедливість, якщо це нібито принесе стабільність. Це головний меседж Москви – Путін пропонує всім забути про свої принципи, не проявляти рішучості, віддати українську землю й народ, і тоді, мовляв, припиняться російські бомбардування. Але впродовж усієї історії щоразу, коли такі угоди укладалися, загроза поверталася ще сильнішою.

Сьогодні ми маємо шанс перемогти у Східній Європі, щоб потім не воювати на північному чи інших східних фронтах – у країнах Балтії та Польщі, або на півдні – на Балканах, де легко розпалити конфлікт, або в африканських країнах, чиї проблеми набагато ближчі європейським суспільствам, ніж це може здаватися.

Ми маємо відстоювати міжнародне право та цінності, на яких побудовані наші суспільства. Ми маємо бути рішучими. Люди мають значення. Закон має значення. Кордони держав і право кожної нації визначати власне майбутнє мають значення. І хоч ми знаємо, що Путін погрожує лідерам і країнам, які можуть допомогти нам силою примусити Росію до миру, ми не повинні поступатися. Російські погрози ескалацією не мають послаблювати нашу рішучість. Лише рішучість – справді далекобійна – покладе край війні. Не розмови або чиїсь таємні канали, а рішучість.

Перше. Я дякую вам за кожен пакет оборонної допомоги Україні.

Кожна одиниця зброї, яку ви надаєте, допомагає захищати нормальне життя – таке, яким ви живете у ваших країнах, тут, в Ісландії, чи в будь-якому іншому вашому суспільстві, життя, якого більше немає в Росії, де забрано основні права людини.

Ми зараз переживаємо складний період, на третьому році повномасштабної війни, і нашим солдатам на передовій потрібні свіжі сили. Саме тому ми працюємо над оснащенням наших бригад. Це справді дуже важливо, це справді нагальна потреба. Ми вже співпрацюємо з іншими країнами – Франція допомогла оснастити одну бригаду, і я сподіваюся, що сьогодні ми обговоримо, як допомогти з іншими бригадами. Ми розраховуємо на вашу спільну підтримку в цій справі.

Друге. Я вдячний Данії та іншим партнерам, які інвестують у виробництво зброї, у наше внутрішнє виробництво в Україні. Артилерія, снаряди, безпілотники – усе, що дає Україні змогу захищатися попри будь-які логістичні затримки з боку партнерів чи мінливі політичні настрої у світових столицях.

Ми бачимо, що Путін нарощує виробництво зброї, а режими-ізгої, як-от Пхеньян, допомагають йому із цим. Наступного року, наскільки ми розуміємо, Путін має намір зрівнятися з ЄС у виробництві боєприпасів. Ми можемо запобігти цьому лише зараз.

Саме тому я закликаю вас збільшити інвестиції у виробництво зброї в Україні, зокрема ракет великої дальності, безпілотників та систем РЕБ – ключових інструментів для послаблення російського потенціалу. Я також закликаю вас інвестувати в закупівлю артилерійських боєприпасів у третіх країнах для наших солдатів. Це дуже допоможе на передовій. Наша команда надасть вам усю необхідну інформацію про країни, які можуть постачати ці боєприпаси.

І просимо вас продовжувати розвиток власної промисловості, виробляти все необхідне для оборони, зокрема такі чутливі компоненти, як мікросхеми. Європі потрібна промислова сила й незалежність від інших частин світу.

І, безумовно, нам потрібно зупинити інвестиції Путіна у війну. Тіньовий флот дає змогу Росії обходити санкції, заробляючи мільярди доларів, і становить серйозну й невідворотну загрозу навколишньому середовищу, а також міжнародному порядку, заснованому на правилах. Без доступу до ваших територіальних вод значна частина путінських танкерів нічого не варта. Тому слід ужити заходів, і я особливо звертаюся до Данії. Ми повинні розробити сильну стратегію, що ґрунтується на загальних принципах міжнародного морського права, правових межах, що регулюють Данські протоки, і зобов'язаннях щодо захисту навколишнього середовища.

Третє. Запрошення в НАТО.

Ми вже обговорили це з Прем'єр-міністром Ісландії. І сьогодні в нас буде час обговорити дуже важливі речі в деталях. Принципи завжди означають ясність – розуміння, у що ви вірите, дотримання обіцянок і впевненість у тому, що вашим словам можна довіряти. Україні вже давно кажуть, що ми маємо такі самі права, як і будь-яка інша демократична держава у Європі. Але чи справді це так? Ми не говоримо про членство України в НАТО зараз, під час війни. Ми говоримо лише про запрошення приєднатися до НАТО – політичне рішення, яке забезпечило б геополітичну ясність для України та всієї Європи і, звісно, посилило б наші дипломатичні позиції щодо Росії, коли настане час і відбудеться другий Саміт миру.

Цілком очевидно, чому запрошення в НАТО – це не те саме, що повноправне членство в Альянсі. Однак деякі лідери говорять про це так, ніби це одне й те саме. Їх запитують про запрошення, а вони відповідають про членство. Це несправедливо. Це просто спосіб сказати «ні».

Україна заслуговує на чесну відповідь, і я прошу вас підтримати цю прозорість. Будь ласка, попрацюйте з партнерами по всій Європі – особливо в Берліні, – щоб ми могли спільно досягти цієї геополітичної ясності.

Коли Україна отримає запрошення в НАТО, це стане нездоланною захисною стіною від імперських амбіцій Росії. Росія має припинити свою агресивну поведінку, і це починається з відмови від своїх амбіцій щодо України.

Шановні друзі!

Усе, що я щойно вам розповів, є частиною Плану перемоги – разом з іншими ключовими заходами, необхідними для нашої оборони: стримування Росії, посилення економічної співпраці, запровадження подальших санкцій проти російської агресії та багато іншого.

Усі ви маєте цей документ. Я закликаю вас підтримати його, втілити його пункти й допомогти в нашій роботі з тими партнерами, які поки що налаштовані скептично. Чому вони скептично налаштовані? Насправді їхні сумніви пов'язані не стільки з Україною, скільки з їхніми власними принципами – чи справді їхні цінності сильніші за амбіції Путіна. Послабимо Путіна разом. Це буде наша спільна перемога.

Дякую за увагу!

Прем'єр-міністре Ісландії, Прем'єр-міністре Швеції, Прем'єр-міністре Данії, Прем'єр-міністре Фінляндії, Прем'єр-міністре Норвегії, дуже вам дякую, дякую за вашу підтримку й дякую вашим народам!

Слава Україні!