1000 днів війни: кожен день, як вічність, і кожен день – крок до Перемоги

Сьогодні минає 1000 днів, як Україна стоїть у вогні. Тисяча днів, сповнених болю і втрат, відваги та незламної віри. Кожен із нас відчуває цей тягар – у кожному серці відлунює біль за тих, кого ми втратили, за ті домівки, які зруйновані, за кожну дитину, чию радість украла війна.

У цей день в Драбівській селищній раді вшанували пам'ять наших земляків, які віддали свої життя за нашу незалежну та нескорену Україну. Керівники селищної ради на чолі з селищним головою Світланою Орел, працівники селищної ради, представники установ, організацій  та жителі селища схилили голови в хвилині мовчання та поклали квіти до меморіалу слави захисникам.

В старостатах громади також віддали шану захисникам, та поклали квіти до їх могил. 

1000 днів ми боремося не тільки за свою землю, а й за право жити вільно. Щодня – у найтяжчі миті – ми знову і знову знаходимо в собі сили підняти, підтримати один одного, вірити в перемогу. Бо ця війна змінила нас назавжди.  Хтось підтримує нашу армію, волонтерить, допомагає переселенцям, або щодня, попри все, продовжує свою справу на своєму фронті.

Це 1000 днів втрат наших Героїв, друзів, сімей, але й 1000 днів любові до України. Кожен прапор, піднятий у зруйнованих містах та селах, кожен сміливий голос наших захисників, кожна підтримка – це доказ того, що нас не зламати. Ми – сильні, ми – об’єднані, як ніколи, ми - віримо у Перемогу!

Україна переможе завдяки тому вибору, який зробила більше 30 років тому на користь державної незалежності і європейського способу життя. Хай навіть ішла цим шляхом звивисто, часто непослідовно. Мінімум двічі ставала на межу втрати всього досягнутого, але виправлялась Майданами, які стали і свідченням правильного шляху, і досвідом  цивілізованої самоорганізації.

  Слава Україні! Героям слава! Ми переможемо!