В Драбівській громаді лунають скорботні дзвони
Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом знову торкнувся Драбівської громади. Нещадний ворог у цій безжальній війні забирає життя у найкращих синів і доньок України.
14 грудня 2024 року зупинилося серце нашого захисника Селевко Анатолія Володимировича, 1973 року народження, жителя селища Драбове-Барятинське. Будучи справжнім патріотом своєї держави Анатолій отримавши повістку, не вагаючись, мобілізувався до війська і пішов захищати Україну. Боронив рідну землю до останнього подиху. Після важкого поранення проходив лікування у госпіталі м.Львів. Але серце захисника не витримало...
Анатолію назавжди залишиться 51...
Скорботою був сповнений цей день для всіх мешканців громади, а насамперед для рідних та близьких, які прийшли провести Анатолія Володимировича в останню дорогу. Віддати шану мужньому воїну України прийшли знайомі, друзі, колеги та вдячні земляки. Обабіч дороги, якою вирушив на місце вічного спочинку військовий, жителі громади, стоячи на колінах, утворили «живий коридор» пам’яті, устеляючи дорогу квітами. Прощалися з Героєм з усіма військовими почестями під Державний гімн та залпи трикратного салюту почесної варти.
Драбівська селищна рада, виконавчий комітет та депутатський корпус висловлюють щирі співчуття рідним та усім, хто знав Анатолія Селевка. Хоча жодні слова розради й підтримки не допоможуть втамувати їхній біль та страждання...
Кожен житель нашої громади з вдячністю схиляє голову перед відважністю, стійкістю та патріотизмом Героя. У ці скорботні дні ми поділяємо ваше горе і доземно схиляємо голови перед світлою пам’яттю Анатолія Володимировича.
Спочивай з миром, воїне! Вічна пам’ять і Слава Героям! Слава Україні!