Сьогодні, 13 квітня, 101 річниця від дня народження двічі Героя Радянського Союзу Івана Никифоровича Степаненка

  • 184

 

    13 квітня 1920 року в селянській родині села Нехайки народився Степаненко Іван Никифорович - двічі Герой Радянського Союзу, військовий льотчик.

   В роки радянсько-німецької війни заступник командира авіаескадрильї 4-го винищувального авіаційного полку (11-й змішаний авіаційний корпус, 15-а повітряна армія, Брянський фронт), старший лейтенант.

     Учасник радянсько-німецької війни: у червні 1941 - травні 1945 - льотчик, командир ланки, заступник командира та командир авіаескадрильї 4-го винищувального авіаційного полку. Брав участь у Сталінградській битві, боях на Кубані та Курській битві. До серпня 1943 року здійснив 232 бойових вильоти, у повітряних боях збив 14 літаків противника.

    За мужність і героїзм, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, старшому лейтенантові Степаненку Івану Никифоровичу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 квітня 1944 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3617).

    Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року майор Степаненко Іван Никифорович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 74/II).

    Нагороджений орденом Леніна (1944), трьома орденами Червоного Прапора (1942, 1944, 1945), орденом Олександра Невського (1944), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (1945, 1985), орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (1943), п'ятьма орденами Червоної Зірки (1942, 1943,1945, 1955, 1956), орденом «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня (1975), медалями.

    Всьго за роки війни Степаненко І.Н. здійснив 414 бойових вильотів, в 118 повітряних боях збив особисто 33 і в складі групи 9 літаків ворога.

     В 1966 році присвоєно почесне звання «Заслужений військовий льотчик СРСР».

    Після війни генерал-майор І.Н.Степаненко працював на відповідальних посадах у ВПС. З 1976 року в запасі і цього ж року вийшла його книга спогадів «Полум’яне небо».

    В 1999 році Івану Никифоровичу присвоєно звання генерал-лейтенанта.

   Свої останні роки він проживав в м.Черкаси. Помер Степаненко І.Н. 31 травня 2007 року.

 

За інформацією Драбівського краєзнавчого музею