ДПС інформує
Платниками податків Черкащини за I півріччя 2021 року сплачено
132,5 млн грн акцизного податку
За I півріччя 2021 року платники акцизного податку Черкаської області до загального фонду державного бюджету сплатили 41,1 млн грн, з вироблених в Україні та імпортованих підакцизних товарів.
До місцевих бюджетів платниками роздрібної торгівлі підакцизних товарів сплачено 91,4 млн грн акцизного податку.
Станом на 01.07.2021 року в Черкаській області зареєстровано 2554 платників акцизного податку, зокрема 11 – виробників алкогольних напоїв, 122 платника акцизного податку з пального, 23 платники з електричної енергії та 2398 платників з реалізації підакцизних товарів.
Права викривача, пов’язані з отриманням інформації щодо здійсненого ним повідомлення
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) затвердило нові роз’яснення, які стосуються забезпечення права викривача на отримання інформації.
Викривачі завдяки роз’ясненню зможуть чітко розуміти, яку інформацію вони мають право отримати та як контролювати розгляд свого повідомлення про корупцію.
З повним текстом роз’яснень можна ознайомитись за на офіційному сайті НАЗК за посиланням: https://wiki.nazk.gov.ua/category/vykryvachi-koruptsiyi/roz-yasnennya-shhodo-zabezpechennya-prava-vykryvacha-na-otrymannya-informatsiyi/.
Ми ж детально зупинимось на тому, які права має викривач щодо отримання інформації про хід та результати розгляду наданого ним повідомлення про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.
При здійсненні повідомлення у викривача, крім прав та гарантій щодо його захисту, виникають також права, пов’язані з отриманням інформації щодо здійсненого ним повідомлення, а саме:
1) бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені Законом України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) (п. 1 ч. 2 ст. 533 Закону);
2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав повідомлення, підтвердження його прийняття і реєстрації (п. 3 ч. 2 ст. 533 Закону);
3) отримувати інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації (п. 13 ч. 2 ст. 533, ч. 1 ст. 536 Закону).
Закон визначає такий порядок інформування установою викривача щодо здійсненого ним повідомлення:
1) викривачу надається детальна письмова інформація про результати попередньої перевірки за його повідомленням у 3-денний строк з дня завершення цієї перевірки (абз. 6 ч. 3 ст. 532 Закону);
2) у разі якщо отримане повідомлення не належить до компетенції установи, до якої воно надійшло, викривач повідомляється про це у 3-денний строк без проведення попередньої перевірки із роз’ясненням щодо компетенції установ, уповноважених на проведення перевірки або розслідування відповідної інформації (абз. 7 ч. 3 ст. 532 Закону);
3) у разі подовження керівником установи строку внутрішньої (службової) перевірки або розслідування за повідомленням до 45 днів, про це повідомляється викривач (абз. 9 ч. 3 ст. 532 Закону). Оскільки конкретного строку для інформування викривача про зазначене рішення керівника установи не визначено, рекомендується поінформувати викривача у 3-денний строк з дня прийняття відповідного рішення;
4) викривач має право подати заяву щодо отримання інформації про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування у зв’язку із здійсненим ним повідомленням. Запитувана викривачем інформація надається установою, посадовою або службовою особою, відповідальною за розгляд, проведення перевірки та/або розслідування у зв’язку із здійсненим викривачем повідомленням, не пізніше 5 днів після отримання заяви (ч. 2 ст. 536 Закону);
5) за кінцевими результатами розгляду, перевірки та/або розслідування повідомлення (ч. 2 ст. 536 Закону).
Таким чином, Законом встановлено такі види інформування установою викривача про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування у зв’язку із здійсненим ним повідомленням:
1) обов’язкове інформування, незалежно від додаткового волевиявлення викривача;
2) інформування у зв’язку із додатковим зверненням викривача.
Головне управління ДПС у Черкаській області звертається до громадян та суб’єктів підприємницької діяльності Черкащини, що у разі наявності інформації щодо протиправних дій посадових та службових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області, Ви завжди можете повідомити про вказані факти будь-яким зручним способом:
- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002;
- на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Черкаській області ck.official@tax.gov.ua;
- засобами телекомунікації, безпосередньо до відділу з питань запобігання та виявлення корупції, за телефоном 0472 – 33-91-27
- на офіційну електронну адресу відділу з питань запобігання та виявлення корупції ck.szvk@tax.gov.ua;
- у письмовому вигляді через працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції.
Чи може платник податку задекларувати бюджетне відшкодування, якщо з дня виникнення права на таке декларування минуло понад 1095 днів?
Поняття терміна «позовна давність» та порядок її обчислення визначено главою 19 «Позовна давність» Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV (далі – ЦКУ).
Відповідно до п. 1 ст. 256 ЦКУ під терміном «позовна давність» розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ст. 261 ЦКУ).
Таким чином, за зобов’язаннями по поставлених товарах/послугах відлік терміну позовної давності слід розпочинати з дати, яка визначена умовами договору як кінцева дата оплати таких товарів/послуг.
Також п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
При цьому, відповідно до п. п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Отже, визначені главою 19 ЦКУ та п. 102.5 ст. 102 ПКУ терміни не стосуються порядку відшкодування ПДВ, який встановлено ст. 200 ПКУ, та показників податкової звітності з ПДВ.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.7 ст. 200 ПКУ визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації з ПДВ.
Таким чином, у разі заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування, платник податку має право враховувати у складі заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ залишок від’ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від сплину термінів позовної давності (1095 днів), у випадку коли суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.
На Черкащині тенденція збільшення офіційно працевлаштованих працівників
Головним управлінням ДПС у Черкаській області спільно з Управлінням Держпраці у Черкаській області проводиться низка спільних заходів, як інформаційних, так і контрольних для детінізації трудових відносин.
На сьогодні є позитивна динаміка зі збільшення кількості працевлаштованих належним чином працівників.
Тільки з 30 червня по 15 липня цього року 4015 платниками податків подано повідомлення до органів ГУ ДПС у Черкаській області про працевлаштування 6,4 тис осіб, що в середньому становить 397 осіб за день.
Для порівняння: за попередній місяць середньоденна чисельність працевлаштованих працівників становила 233 особи. Тож маємо збільшення кількості оформлень належним чином працівників на 70 відсотків.
Головне управління ДПС у Черкаській області дякує свідомим платникам податків, які оформили трудові відносини з працівниками.
Зняття з обліку без проведення документальних перевірок
З метою спрощення та прискорення процесу припинення фізичних осіб – підприємців, які не здійснювали господарську діяльність, шляхом зняття таких платників з обліку в контролюючих органах без проведення перевірки, Державною податковою службою України затверджені відповідні Методичні рекомендації (наказ ДПС від 15.09.2020 №499).
Більше того цього року розширено коло платників, відповідно яких може бути прийнято рішення щодо недоцільності проведення перевірки (наказ ДПС від 04.06.2021 №568).
Так, протягом січня-червня 2021 року розглянуто 2,51 тис. висновків доперевірочного аналізу щодо недоцільності проведення перевірки, за результатами розгляду яких 1,01 тис. фізичних осіб зняті з обліку в Черкаській області без проведення документальних перевірок.
Інформація яку повинні передавати СГ, які використовують ПРРО до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв’язку
Згідно з п. 1.7 розд. I Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які використовують програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинні передавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.
Дата на яку розраховується офіційний курс гривні до іноземної валюти при заповненні заявки на поповнення (коригування) обсягу залишку пального
Відповідно до п. 1 розд. VI Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (далі – Порядок № 729), заявка на поповнення (коригування) залишку пального (далі – Заявка) складається платником податку (філією чи структурним підрозділом платника податку) у разі, якщо виникає потреба поповнити обсяги залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, в тому числі у разі зміни умов оподаткування.
Заявка складається також, зокрема, якщо в результаті зміни фізико-хімічних показників пального збільшується обсяг пального за певним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, в тому числі під час одночасного зменшення обсягів пального за іншим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Пунктом 7 розд. VІ Порядку № 729 встановлено, що вартісні показники Заявки заповнюються так:
ставка акцизного податку – в одиницях виміру, визначених п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (євро за 1000 літрів);
курс Національного банку України (далі – НБУ), що діє на перший день кварталу, в якому подано заявку, – у гривнях з копійками (6 десяткових знаків після коми);
сума акцизного податку – у гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків після коми).
Згідно з п.п. 8 п. 18 розд. VІ Порядку № 729 у табличній частині Заявки у графі 8 зазначається інформація щодо офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється складення заявки (показник залишається незмінним протягом кварталу).
Відповідно до п. 37 Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408), у разі коли у платника акцизного податку виникає потреба у поповненні обсягу залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, він може зареєструвати Заявку за умови:
наявності на обліковій картці коштів сплаченого акцизного податку в сумі, не меншій ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального у такій заявці, – для обсягів пального, що оподатковуються акцизним податком;
відсутності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку – для обсягів пального, що оподатковуються на умовах, встановлених пп. 229.2 – 229.7 ст. 229 ПКУ, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування , або палива для реактивних двигунів, технологічне злиття якого з паливних баків повітряних суден було здійснено на митній території України.
Таким чином, при складанні Заявки платником здійснюється розрахунок обсягів пального, виходячи із сплаченої на електронний рахунок суми акцизного податку, що розраховується виходячи з офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється складання такої Заявки.
Водночас, обчислення податкового зобов’язання з акцизного податку з реалізованого пального здійснюється виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань, а також офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу (пп. 217.1, 217.3 ст. 217 ПКУ).
Відповідно до п. 25 Порядку № 408 перерахування сум податкового зобов’язання з акцизного податку з реалізованого пального або спирту етилового протягом звітного періоду, зазначеного в декларації з акцизного податку за звітний (податковий) період, здійснюється платником акцизного податку самостійно з власного поточного рахунка до відповідного бюджету в строки, передбачені ПКУ, з урахуванням сум податку, що були перераховані таким платником на його електронний рахунок.
Чи може СГ одночасно використовувати електронну печатку та/або кваліфікований електронний підпис на декількох ПРРО?
Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено обмежень щодо кількості електронних печаток під час їх реєстрації суб’єктом господарювання, який має декілька програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО). При застосуванні електронної печатки суб’єкта господарювання на ПРРО фіскальним сервером ДПС не встановлено обмежень її використання кількома ПРРО одночасно.
При цьому за допомогою одного сертифіката електронного підпису можна працювати одночасно тільки одному касиру на одному ПРРО. Тобто, у разі одночасного використання суб’єктом господарювання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів стосовно яких були подані повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Порядок оподаткування ПДФО та військовим збором доходу фізичної особи від операцій з криптовалютою
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ПКУ об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
При цьому податковий обов’язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку (п. 37.2 ст. 37 ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
При цьому оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору 1,5 відс., встановлену п.п. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Водночас платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок і військовий збір з таких доходів (п.п. 168.2.1п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Порядок подання податкової декларації визначено ст. 179 ПКУ.
На сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею.
Разом з тим, з метою врегулювання правовідносин щодо обігу, зберігання, володіння, використання та проведення операцій за допомогою криптоактивів в Україні, а також визначення загальних засад функціонування та правового регулювання ринку віртуальних активів в Україні на сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано відповідні проєкти законів.
Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою від продажу криптовалюти включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід, якщо джерело виплати цього доходу є іноземним, або як інший дохід, якщо виплата доходу здійснюється фізичною особою – резидентом на території України.
При цьому оподаткуванню підлягає сума коштів, яка отримується платником податків від операцій з криптовалютою.
Слід зауважити, що питання є ситуативним, а кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.
Платниками податків Черкащини за червень 2021 року8,8 млн гривень податку на прибуток
За інформацією начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Антона Царюка, протягом червня 2021 року до бюджетів всіх рівнів платниками Черкаської області сплачено 8,8 млн грн податку на прибуток, що на 4,8 млн грн або на 122,4 відсотка більше проти червня 2020 року.
До державного бюджету надійшло – 7,9 млн грн, до місцевих бюджетів – 0,9 млн гривень.
Із загальної суми надходжень найбільше перерахували до бюджетів суб'єкти господарювання міста Черкаси – 5,4 млн грн та Золотоніського району – 1 млн гривень.
В цьому році спостерігається позитивна тенденція збільшення сплати податку на прибуток, попри те, що зберігається запроваджений карантинний режим.
Здійснення пошуку фіскального чека, створеного ПРРО на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку»
Інформація про фіскальний чек створений програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) міститься на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку».
Пошук фіскального чека створеного ПРРО відбувається аналогічно як і чека створеного класичним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО). Для цього необхідно вказати в параметрах пошуку дані:
номер фіскального чека;
фіскальний номер РРО/ПРРО
дату та час проведення операції, яка відображена в чеку.
Створення в територіальних громадах робочих органів по виявленню та опрацюванню резервів надходжень податків та зборів
Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено 145 засідань комісій з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, оренди паїв та інших доходів населення.
На комісіях Головного управління ДПС у Черкаській області з територіальними громадами заслухано 1180 суб’єктів господарювання, які нараховують зарплату на рівні або нижче законодавчо встановленої мінімальної.
В результаті проведеної роботи за I півріччя 2021 року додатково оформлено 3808 найманих осіб, збільшено фонд оплати праці на 28,4 млн гривень. Додаткові щомісячні надходження податку на доходи фізичних осіб в бюджет становлять 5,1 млн гривень.
Також, на засіданнях комісій заслухано керівників підприємств, які нараховували в минулому році оренду плату за паї в обсягах менших ніж середньообласні. Із них 170 суб’єктів господарювання збільшать розмір орендної плати, очікувані додаткові надходження податку на доходи фізичних осіб становлять 13,5 млн гривень.
Здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами суб’єктами господарювання у період, коли ліцензія здана до органу ліцензування для проставляння відмітки про внесення щоквартальної сплати
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Реєстри виданих, призупинених та анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (далі – Реєстри) розміщено на головній сторінці офіційного вебпорталу Державної податкової служби України (далі – ДПС) в рубриці Головна/Довідники,Реєстри,Переліки/Реєстри/Реєстри виданих, призупинених та анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Таким чином, суб’єкти господарювання мають право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами у період терміну дії відповідної ліцензії (в тому числі у період, коли ліцензія здана до органу ліцензування для проставляння відмітки про внесення щоквартальної сплати). Інформація щодо виданих призупинених та анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами з зазначенням терміну їх дії наведена у Реєстрах, які розміщено на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС.
За І півріччя 2021 року на Черкащині зареєстровано
1136 реєстраторів розрахункових операцій
За січень-червень 2021 року Головним управлінням ДПС у Черкаській області зареєстровано і взято на податковий облік 1136 реєстраторів розрахункових операцій. Протягом червня поточного року зареєстровано і взято на податковий облік 156 реєстраторів розрахункових операцій .
Кількість зареєстрованих за I півріччя 2021 року книг обліку розрахункових операцій в органах ДПС у Черкаській області становить 4109 одиниць. У червні поточного року зареєстровано 664 книги обліку розрахункових операцій.
Термін в який контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу
про сплату боргу (недоїмки) платнику ЄВ
Відповідно до п. 3 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790) (далі – Інструкція № 449), контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску контролюючими органами;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розд. VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розд. VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
платникам, зазначеним у п. 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розд. VІ Інструкції № 449).
Термін протягом якого подається скарга на рішення про відмову
в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування
Пунктом 12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Рішення) набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
При цьому Рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Подання скарги в електронній формі засобами електронного зв’язку здійснюється платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Скарга) подається платником ПДВ у строки, визначені ст. 56 ПКУ, з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.
Згідно з п. 5 Порядку, Скарга подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України №№ 851, 2155 та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2020 № 261 (додаток 1).
Отже, Скарга подається протягом 10 робочих днів з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Надання послуг за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами із застосовувати РРО та/або ПРРО та проведення операції ФОП – платникам ЄП
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі –РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ППРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК). Статтею 2 Закону № 265 передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.
При цьому, РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).
Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
При цьому, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума виручки, отримана за такими договорами, тобто як вартість товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Чи підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО?
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» внесено ряд змін до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), у тому числі в частині оподаткування доходів військовим збором.
Так, п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого відповідно до п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. ІV ПКУ.
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 ПКУ.
Так, за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини, які перелічені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ.
Разом з тим, відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).
Враховуючи викладене, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, звільняється від оподаткування військовим збором.
Водночас кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно із правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).
Чи подає нотаріус, у разі посвідчення договору купівлі-продажу корпоративних прав, сторонами якого є фізична особа, до контролюючого органу Розрахунок?
Відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ.
Згідно з п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 ПКУ, згідно з п.п. 170.2.6 якого до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ визначено, що ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 18 відсотків.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати Декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Декларація подається за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.
Відповідно до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 ПКУ нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори посвідчені договори продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами, продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчені договори дарування, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку Розрахунок подається до контролюючого органу за основним місцем обліку.
При цьому нотаріуси за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтва про право на спадщину в порядку, встановленому розд. ІІ Порядку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.
Враховуючи викладене, у разі посвідчення договору купівлі-продажу корпоративних прав, сторонами якого є фізичні особи, нотаріус виступає податковим агентом та подає до контролюючого органу Розрахунок.
Водночас фізична особа, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційних активів, повинна подати Декларацію у встановленому порядку, задекларувати загальний фінансовий результат за операціями з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, проведеними протягом календарного року та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у разі отримання доходу.
18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик,235 e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua
тел.(0472) 33-91-34 https://ck.tax.gov.ua/
