Реєстрація РРО/ПРРО в контролюючих органах – одна з умов дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» відновлено положення щодо відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), зокрема, з 1 жовтня 2023 року у разі встановлення контролюючими органами факту непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, будуть застосовуватись фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону.
Переваги використання реєстраторів розрахункових операцій Використання реєстраторів розрахункових операцій має низку переваг. Зокрема, це дає змогу:
Відділ з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Черкаській області інформує про початок роботи 06.09.2023 Єдиного порталу повідомлень викривачів (Портал), на якому громадяни можуть повідомляти про факти корупції, які їм вдалося зафіксувати.
Товар продається покупцю на умовах післяплати службою доставки. Чи застосовувати РРО/ПРРО?
Для проведення розрахунків під час господарської діяльності суб’єкт господарювання самостійно обирає, який саме реєстратор розрахункових операцій він застосовуватиме: класичний або ж програмний. Якщо мова про програмний, то відповідно платник самостійно обирає – безоплатний ПРРО від ДПС чи комерційний ПРРО.
Традиційно відповідаємо на питання суб’єктів господарювання.
Первинна реєстрація реєстратора розрахункових операцій в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Державного реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).