ГУ ДПС у Черкаській області інформує

  • 68

Чи є базою нарахування ЄВ суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) та по вагітності та пологах, отримані ФОП, в тому числі ФОП - платниками ЄП, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність?

 

Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначені принципи збору та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), платників ЄВ, порядок нарахування, обчислення та сплати ЄВ, розмір ЄВ.

ФОП, в тому числі ті ФОП - платники ЄП, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, визначені платниками ЄВ згідно з пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування ЄВ для ФОП - платників ЄП є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Пунктом 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що для ФОП (крім ФОП - платників ЄП) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, базою нарахування ЄВ є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, за який отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно із змінами, внесеними Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), зокрема до Закону № 2464, з 01.01.2016:

встановлено єдиний розмір ЄВ на рівні 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ для всіх категорій платників ЄВ (крім пільгових категорій);

ФОП, в тому числі ФОП - платники ЄП, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, виключені із переліку платників, що мають право на добровільну сплату ЄВ.

Правове регулювання надання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та вагітністю та пологами здійснюється відповідно до норм Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XІV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
     Оскільки ФОП - платники ЄП визначають для себе базу нарахування ЄВ самостійно, для ФОП на загальній системі оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, базою нарахування ЄВ є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а зазначені виплати не є доходом (прибутком), отриманим від такої діяльності, то обов’язок нараховувати і сплачувати ЄВ з сум допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та по вагітності та пологах для таких осіб чинним законодавством не передбачений.

 


 

Відображення податкових зобов’язань та податкового кредиту у разі реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних

з порушенням терміну реєстрації

          Відповідно до п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відс. для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно із п. 187.8 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН. (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до п.п. «г» п. 201.11 ст. 201 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є, зокрема, податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.

Враховуючи викладене, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі реєстрації податкової накладної в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації повинен відобразити податкові зобов’язання з ПДВ у звітному періоді, в якому вони виникли (незалежно від факту складання податкової накладної за такою операцією), а податковий кредит – в періоді реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної.

 


 

Відповідальність яка застосовується до суб’єкта господарювання

за продаж алкогольних напоїв у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (частина двадцята ст. 15 Закону № 481).

Згідно з частиною третьою ст. 15 прим. 3 Закону № 481 на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, куріння тютюнових виробів, використання електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

Сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби (частина дев’ята ст. 15 прим. 3 Закону № 481).

До суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 у розмірі 6800 грн. (абзац чотирнадцятий частини другої ст. 17 Закону № 481).

Відповідно до частини третьої ст. 156 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (далі – КУпАП), передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, зокрема, торгівля алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою чи третьою ст. 156 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
              Отже, до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) за продаж алкогольних напоїв у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800 гривень.
           Крім того, відповідно до частини третьої ст. 156 КУпАП порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, зокрема, торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадову особу суб’єкта господарювання.

 


 

Платниками податків Черкащини за січень-червень 2021 року

сплачено майже 55 млн гривень екологічного податку

 

Протягом січня-червня 2021 року до бюджетів всіх рівнів платники Черкаської області сплатили 54,8 млн грн екологічного податку.

         За інформацією в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Анатолія Мовчана  до державного бюджету сплачено – 33,0 млн  грн, до місцевих бюджетів – 21,8 млн гривень.

         Із загальної суми  надходжень найбільше перерахували до бюджетів суб'єкти господарювання міста Черкаси – 37,7 млн гривень.

         Усього на території регіону зареєстровано 1917 платників екологічного податку, які на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або здійснюють розміщення відходів.

 


 

Зазначення коду КОАТУУ в податковій декларації

з плати за землю у 2021 році

Згідно з п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2020 № 756 внесені зміни до довідника місцевих бюджетів.

Для реалізації механізму нарахування та сплати місцевих податків і зборів у податкових деклараціях з місцевих податків і зборів міститься реквізит «код за КОАТУУ органу місцевого самоврядування» (рядок 7 податкової декларації з плати за землю (далі – Декларація)).

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах, зокрема, за місцем розташування рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкт оподаткування) – неосновне місце обліку.

Законом України від 05 лютого 2015 року № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 157) не обмежено право створення об’єднаної територіальної громади з громад, розташованих у суміжних районах.

Юридична особа – сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов’язків всіх юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися (абзац другий частини четвертої ст. 8 Закону № 157).

У разі розташування адміністративного центру територіальної громади на території юрисдикції іншого контролюючого органу, платником податків мають бути дотримані вимоги п. 63.3 ст. 63 ПКУ щодо реєстрації за новим неосновним місцем податкового обліку.

За наведених обставин платники місцевих податків і зборів, які дотримались вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ, у рядку 7 Декларації зазначають код за КОАТУУ об’єднаної територіальної громади (громади, яка розміщена в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади).

У іншому разі у перехідний період у 2021 році у рядку 7 Декларації рекомендується зазначати код органу місцевого самоврядування, на території якого знаходяться об’єкти оподаткування, до створення об’єднаної територіальної громади, тобто код, який платники зазначали при наданні Декларацій у 2020 році.

 


 

Контрольовані операції

Головне управління ДПС у Черкаській області доводить до відома платників податків, які здійснюють операції, що потрапляють під визначення «контрольованих» згідно Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

З 19.03.2021 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 841 (далі – наказ № 841), яким було внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Звіт про КО та Порядок).

Наказ № 841 виданий згідно з п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Кодексу з метою приведення у відповідність до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Основні зміни у Порядку заповнення Звіту про КО стосуються контрольованих операцій з сировинними товарами.

Так, зокрема, після прийняття та набрання чинності переліком сировинних товарів, затвердженим Кабінетом Міністрів України згідно п.п.39.3.3.4 п.п.39.3.3. п.39.4 ст.39 Кодексу, для сировинних товарів застосовується код типу предмета операції «209» замість коду «201».

У графі 21 Звіту про КО за умов встановлення платником податків відповідності умов контрольованих операцій з сировинними товарами (з переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України) принципу «витягнутої руки», що здійснюється платниками податків з урахуванням вимог відповідних порядків, затверджених наказом Міністерства фінансів України згідно з підпунктом 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу І Кодексу, використовується код «307».

Крім того, додаток до Звіту про КО «Відомості про контрольовані операції» доповнено пунктами 30 та 31 щодо заповнення джерел інформації в графах 26 та 27:

У графі 26 зазначається код(и) типу джерела (джерел) інформації, використаного(их) платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» відповідно до додатка 8 до цього Порядку. У разі якщо типів джерел декілька, зазначаються коди всіх типів через кому та пробіл (", ").

 У графі 27 зазначається назва(и) джерела (джерел) інформації, використаного(их) платником податків для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». У разі якщо назв джерел інформації декілька, зазначаються всі найменування через кому та пробіл (",").

У разі застосування у попередній графі 26 коду «610», у графі 27 зазначається назва(и) джерела (джерел) інформації про котирувальні ціни на сировинні товари з оприлюдненого ДПС рекомендованого (невиключного) переліку таких джерел, яке(і) використане(і) платником податків згідно з підпунктом 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу І Кодексу. У разі якщо назв джерел інформації про котирувальні ціни на сировинні товари декілька, зазначаються всі найменування через кому та пробіл (", ").

Також, слід звернути увагу на зміни, що стосуються розкриття інформації про пов’язаність осіб та інші зміни та доповнення до Порядку складання Звіту про контрольовані операції.

Враховуючи викладене, Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2020 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом №841.

Водночас Звіти, подані платниками до набрання чинності наказом № 841 та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.

 

 


 

 

Нарахування ПДФО та ВЗ від отриманого доходу фізичною особою – нерезидентом від продажу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, отриманої у спадщину

За основним цільовим призначенням землі поділяються на категорії, які встановлено ст. 19 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ).

Згідно з пунктом «а» частини третьої ст. 22 ЗКУ землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню  (п. 4 ст. 81 ЗКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно із п.п. 162.1.2 п. 162.1  ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п. 163.2 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні, до якого включається, зокрема, частина доходу від операцій з майном, розмір якого визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ (п.п. 164.2.4  п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, визначено
п. 170.10 ст. 170 ПКУ, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, які нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів).

Так, відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об'єкт незавершеного будівництва таких об'єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 ЗКУ залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

При цьому норми безоплатної передачі земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва  ст. 121 ЗКУ не передбачено.

Згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

Разом з тим відповідно до п. 172.9 ст. 172 ПКУ дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними  особами – нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою 18 відс., визначеною у п. 167.1  ст. 167  ПКУ.       

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об'єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу.

Нотаріус щокварталу в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору. (п. 172.4 ст. 174 ПКУ).

Враховуючи викладене, дохід, отриманий платником податку – фізичною особою – нерезидентом від операцій з продажу протягом звітного податкового року об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ (земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

        Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ), ставка якого становить  1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 


 

Чи виникає об’єкт оподаткування у фізичної особи, якщо банк за договором з такою особою вилучає заставлене нерухоме або рухоме майно та бере його на свій баланс як основні засоби, у зв’язку з невиконанням умов кредитного договору? 

    Відповідно до п. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (п. 1 ст. 574 ЦКУ).
           Згідно з ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» із змінами та доповненнями заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ст. 590 ЦКУ).

Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна (іпотеки) є Закон України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 898).

Відповідно до ст. 33 Закону № 898 звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому ст. 36 Закону № 898 встановлено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону № 898.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов’язань, визначено Законом України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1255).

Згідно з ст. 24 Закону № 1255 звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із Законом № 1255.

При цьому позасудовим способом звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження є, зокрема:

передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов’язання в порядку, встановленому Законом № 1255 (ст. 26 Закону № 1255).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) відповідно до п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172-173 ПКУ.

Так, порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) нерухомого майна визначено ст. 172 ПКУ, згідно з п. 172.1 якої дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Відповідно до п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна регламентується ст. 173 ПКУ, згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ якої дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
     Разом з тим п. 173.2 ст. 173 ПКУ передбачено як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 172.8 ст. 172 та п. 173.8 ст. 173 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомого та рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.

Крім того, абзацом другим п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Враховуючи викладене, передача банку фізичною особою права власності на заставлене нерухоме чи рухоме майно в рахунок виконання основного зобов’язання за договором вважається продажем нерухомого або рухомого майна.

При цьому, якщо заставлене майно, яке відчужується у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), було придбано за рахунок коштів такого кредиту, то дохід, отриманий внаслідок такого відчуження, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Разом з тим, якщо при реалізації заставного майна не виконуються умови абзацу другого п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то дохід, отриманий від такого відчуження, оподатковується відповідно до норм ст.ст. 172 та 173 ПКУ (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті).

 


 

Отримання відомостей з ДРФО – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків через Електронний кабінет

Фізичній особі, яка має кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП), для направлення запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (F1301802) (далі – Запит) через меню «ЕК для громадян» Електронного кабінету необхідно:

1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID). Запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням КЕП фізичної особи, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Запит про суми виплачених доходів» та натиснути кнопку «Створити».

3. У запропонованій формі Запиту персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх.

4. Вказати реквізити паспортного документа та зазначити період за який необхідна інформація.

5. Після того, як всі дані внесено зберігаємо Запит.

6. Виділити створений Запит, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП.

7. Ще раз виділити Запит та натиснути кнопку «Відправити».

 Слід зазначити, що переглянути відправлений Запит можливо у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» та відповідь на нього за формою F1401802 «Вiдомостi з Державного реєстру фiзичних осiб – платникiв податкiв про суми виплачених доходiв та утриманих податкiв вiдповiдь на запит у електронному виглядi» – у вкладці «Вхідні» меню Вхідні/вихідні документи».

Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.

При цьому Запит може бути сформований починаючи з I кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (запит формується поквартально, тому загальна кількість кварталів, яка вказується в запиті, не повинна перевищувати 20 кварталів).

Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення.

 


 

Зміни щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що 02.07.2021 набрав чинності Закон України від 03.06.2021 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон №1525).

Зазначеним Законом №1525 передбачено, що іноземні компанії, які постачають резидентам України електронні послуги, будуть зобов’язані зареєструватися платниками ПДВ за спрощеною процедурою через спеціальний електронний сервіс, якщо загальна сума від здійснення відповідних операцій перевищуватиме 1 мільйон гривень на рік. Нерезиденти складатимуть спрощену звітність в електронній формі державною або англійською мовою.

Також, Законом №1525:

  • виключено норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок;
  • визначено: для документів, що засвідчують факт постачання послуг складених в електронній формі, датою оформлення такого документа, вважається дата складення такого електронного документа;
  • визначено перелік електронних послуг;
  • звільнено від оподаткування ПДВ постачання електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх (навчальних) ресурсів в рамках надання освітніх послуг;
  • включено нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками ПДВ;
  • встановлено правила визначення місця постачання електронних послуг (B2C);
  • встановлено  форму та визначено порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на таке рішення;
  • встановлено спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в електронній формі на спеціально розробленому веб-порталі;
  • визначено правила податкового обліку з ПДВ для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України;
  • звільнено від обов'язку нерезидента реєструвати податкові накладні;
  • передбачено сплату податкового зобов’язання для нерезидента в іноземній валюті.

Крім цього, з 01 січня 2022 року скасовується ПДВ при оплаті українськими компаніями послуг з виробництва або розповсюдження реклами за кордоном.

Зазначимо що, згідно з Законом №1525, звільняються від сплати ПДВ операції з постачання послуг з дистанційного навчання через Інтернет, якщо ця мережа використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем. Також від ПДВ звільнено операції з постачання освітніх послуг шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет з галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, якщо їхнє проведення та надання не потребує участі людини.

 


 

Перехід ФОП на загальну систему  оподаткування

ФОП перейшов з ІІ групи єдиного податку на загальну систему оподаткування з 1 липня 2021 року. Які звіти потрібно подати та в які терміни? Якщо ФОП не отримує доходу, чи потрібно сплачувати ЄСВ?

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється в порядку, визначеному пп. 298.2.1-298.2.3 ПКУ.

Згідно з пп. 177.5 ПКУ, звітним періодом для ФОП є календарний рік.

При переході з ЄП на ЗСО потрібно подати дві декларації.

Першу - за період перебування на спрощеній системі оподаткування. Подається декларація платника єдиного податку - фізичної особи підприємця разом з Додатком 1, який  є невід’ємною частиною декларації. Для цього ФОП, який переходить на загальну систему оподаткування повинен поставити відмітку "Х" у рядку 8.2, а в Додатку 1 у рядку 5 ставиться відмітка  "Х" у графі "Перехід на сплату інших податків і зборів". При цьому такі платники одночасно проставляють позначку у розділі 8 - період перебування на спрощеній системі оподаткування. 

Другу - за період роботи на ЗСО після переходу потрібно подавати декларацію про доходи (об’єднану із  звітом з єдиного внеску). Декларація подається раз на рік (пп. 177.5.2 ПКУ). Строк подання декларації підприємцем, який перебуває на ЗСО становить 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.5 ПКУ), тобто до 09.02.2022 р. Такі ж строки подання декларації становлять і для підприємців, які перейшли зі спрощеної на загальну систему оподаткування.

ФОП на загальній системі оподаткування з 1 січня 2021 року передбачено обов'язкову сплату ЄСВ у розмірі не менше ніж мінімальний лише за місяці, у яких отримано дохід (прибуток) (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Крім того, згідно зі ст. 297 ПКУ, на ЗСО підприємець стає платником усіх обов'язкових платежів, від яких був звільнений перебуваючи на ЄП. Такі податки потрібно буде сплачувати за наявності відповідних об'єктів оподаткування.

Тобто, ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, зможуть не сплачувати за себе ЄСВ в разі відсутності доходу (прибутку). Якщо ФОПом не буде отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, він матиме право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

 


 

Підстави для проведення документальних перевірок платників податків фізичних осіб, які припинили підприємницьку діяльність

У разі припинення підприємницької діяльності платниками податків, відповідно до пп.78.1.7 Податкового кодексу, у податкових органів виникає підстава для проведення позапланової документальної перевірки.

Однією з умов, за яких посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної перевірки, зокрема є пред’явлення або надіслання платнику податків у випадках, визначеним Кодексом, копії наказу про проведення перевірки та повідомлення про початок проведення перевірки.

В наказі про проведення перевірки обов’язково має зазначатись: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податків, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид, підстави для проведення перевірки, визначені податковим кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятись. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника  контролюючого органу та скріплені печаткою контролюючого органу.

Копія наказу на проведення перевірки може вручатись особисто платнику податків або ж направлятись рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків. Слід наголосити, що відповідно п. 42.2. ст. 42 Податкового Кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Тому, слід пам’ятати, що при зміні податкової адреси, платникам податків необхідно повідомити відповідні податкові органи про такі зміни.

Щодо визначення термінів призначення перевірки платників податків, які припинили підприємницьку діяльність, необхідно зазначити, що відповідно до пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Кодексу, документальна перевірка здійснюється, зокрема, у разі коли розпочато процедуру припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. При цьому, термінів призначення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності Кодексом не встановлено.

Водночас, в ході проведення документальної перевірки контролюючі органи використовують відомості інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб, тобто дані податкових розрахунків щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб,  і сум утриманого з них податку, за формою 4 ДФ, поданих податковими агентами до контролюючих органів. Такі розрахунки подаються до контролюючих органів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу. Отже, наприклад, якщо платник податків розпочав процедуру припинення у квітні 2021 року, податкові органи зможуть розпочати перевірку після 20 серпня, тобто після узагальнення відомостей поданих податковими агентами в інформаційному фонді  Державного реєстру фізичних осіб за ІІ квартал 2021 року.

 


 

Платниками податків Черкащини за січень - червень 2021 року

 сплачено 82,5 млн гривень рентної плати

Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Анатолій Мовчан, платниками податків Черкащини протягом січня-червня 2021 року до бюджетів всіх рівнів Черкаської області сплачено  82,5 млн грн рентної плати за користування природними ресурсами.

Зокрема, до державного бюджету за 6 місяців поточного року сплачено 40,1 млн грн рентної плати. Найбільшу частку у надходженнях від рентної плати до державного бюджету складає рентна плата за спеціальне використання води – 17,1 млн гривень (42,6 відсотка).

Також, до державного бюджету сплачено 14,8 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 7,8 млн грн рентної плати за користування надрами та 0,4 тис грн рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

В свою чергу, до місцевих бюджетів за 6 місяців 2021 року сплачено 42,4 млн грн рентної плати, у тому числі: 25,1 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 14 млн грн рентної плати за спеціальне використання води, 3,3 млн грн рентної плати за користування надрами.

 


 

До якого контролюючого органу платнику податків необхідно звернутися із заявою про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання та/або податкового боргу?

 

Відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків має право одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених ПКУ (п.п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 ПКУ), а контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

Також п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ. Зокрема контролюючі органи виконують функцію щодо відстрочення, розстрочення та реструктуризації грошових зобов’язань та/або податкового боргу (п.п. 19 прим. 1.1.24 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ).

Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Згідно з п. 100.2 ст. 100 ПКУ платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

У той же час п. 3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок № 574), передбачено, що для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою.

Згідно з п. 2.1. Порядку № 574 розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком:

ДПС – без обмежень суми;

головні управління ДПС в областях, місті Києві, міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральне, Східне, Західне, Південне, Північне) – на суму не більше 3 млн. гривень.

Платники за своїм бажанням можуть звертатися за розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань (податкового боргу) на суми, більші 3 млн. грн., до Державної податкової служби України, однак таке звернення не позбавляє їх обов’язку подати відповідну заяву до головних управлінь ДПС в областях, місті Києві, міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків (Центрального, Східного, Західного, Південного, Північного).

Отже, подання заяви до територіального органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) є обов’язковим в усіх без виключення випадках звернення за розстроченням (відстроченням).

Пунктом 100.13 ст. 100 ПКУ передбачено, що порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику – Міністерством фінансів України.

У зв’язку зі змінами, внесеними до ПКУ Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», ДПС разом з Міністерством фінансів України здійснюється робота по приведенню положень Порядку № 574 у відповідність до законодавства. Наразі зазначений підзаконний акт не затверджено.

 


 

Як користуватися сервісом «Дані про взяття на облік платників», розміщеним на офіційному вебпорталі ДПС?

У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua ), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Дані про взяття на облік платників».

Робота у приватній частині здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних про взяття на облік платників податків достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

 


 

Аграрії Черкащини сплатили 877 млн грн податків і зборів

та єдиного внеску з заробітних плат найманих працівників

 

Операція «Урожай» запроваджена в Черкаській області починаючи з 2010 року та спрямована, перш за все, на організацію контролю за реальним станом легалізації найманої праці та виплати заробітної плати працівникам, зайнятим в аграрному виробництві на всіх його етапах.

Так, внаслідок підвищення сільськогосподарськими підприємствами рівня оплати праці, відповідно зросла сплата податків, зборів та єдиного внеску.
Зокрема, протягом січня – червня 202
1 року надійшло 455,9  млн грн податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати, 50,5  млн грн  - військового збору, та 370,6  млн грн - єдиного внеску.

З початку року 1071 сільгосппідприємств подали повідомлення про прийняття на роботу 12,9 тис. осіб, внаслідок чого додаткові надходження податку на доходи фізичних осіб від збільшення фонду оплати праці з початку року склали 73,6 млн гривень.

Крім того, з початку року забезпечено надходження 159,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб з доходів у вигляді орендної плати за земельні ділянки (паї) та 84 млн грн податку із інших доходів, виплачених фізичним особам.

При проведенні операції «Урожай – 2021», також, особлива увага приділяється залученню до декларування та повноті сплати податків громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад  2 га та власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу.

Станом на 01.07.2021  залучено до оподаткування 16,4 тис. одноосібників, якими задекларовано 160,1 млн грн доходів. Від сплати податків і зборів надійде  28,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 2,4 млн грн військового збору.
Крім того, залучено до декларування 2,
7 тис. власників сільгосптехніки, які отримали доходи від надання послуг по обробітку землі власною технікою та надання її в оренду. Сума задекларованого ними доходу склала 45,4 млн грн, додаткові надходження до бюджету з податку на доходи фізичних осіб – 8,2 млн грн, військового збору – 681 тис. гривень.

Також, цьогоріч очікується надходження 640 млн грн ПДФО з орендної плати за земельні паї.

Зауважимо, що розмір орендної плати за 1 га ріллі впродовж останніх 3-х років по Черкаські області є найвищим серед інших областей та удвічі більшим за середній по Україні показник (4,2 тис. грн при середньому по Україні менше 2 тис. грн), очікується збільшення розміру оренди до 4,5 тис. грн за 1 гектар.

В рамках операції «Урожай – 2021» проведено 8 документальних перевірок сільськогосподарських підприємств з питань дотримання податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску, за результатами яких винесені податкові повідомлення - рішення, прийняті вимоги (рішення) зі сплати єдиного внеску. За результатами перевірок у 2021 році донараховано 522,7 тис. грн: податку на доходи фізичних осіб – 483,5 тис. грн, єдиного внеску – 31,9 тис. грн та військового збору в сумі 7,3 тис. гривень.

Наразі, операція «Урожай-2021» триває, а разом з нею триватиме і робота податкових органів в напрямку контролю за легалізацією використання найманої праці, виплатою реальної заробітної плати, виплатою орендної плати за паї, виявленню фактів незаконного використання сільгоспугідь і не за цільовим призначенням та боротьбою із схемами ухилення від оподаткування в сільському господарстві.

 


 

Чи можуть ФОП – платники ЄП, які здійснюють перевезення пасажирів, у разі проведення розрахунків з використанням талонів, квитків не застосовувати РРО та/або ПРРО, а вести РК та КОРО у разі перевищення 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року?

 

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Пунктом 6 ст. 9 розд. ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) встановлено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.

Згідно з п. 4 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються, зокрема, при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.
     Відповідно до ст. 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» із змінами та доповненнями документ для регулярних пасажирських перевезень для пасажира – квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 № 503 затверджені Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.

Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, у разі проведення розрахунків з використанням талонів, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, РРО та/або ПРРО не застосовують.

 


 

Сума доходу яка зазначається у довідці про доходи ФОП

 (загальна система оподаткування)

         Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
           Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
           Відповідно до абзацу першого п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
          Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (абзац перший п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Отже, у довідці про доходи фізичної особи – підприємця, яка перебуває на загальній системі оподаткування, на підставі даних податкової декларації зазначається сума чистого оподатковуваного доходу за відповідний період.

 

18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик,235                                           e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua

тел.(0472) 33-91-34                                                                           https://ck.tax.gov.ua/