Державна податкова служба України Головне управління ДПС у Черкаській області

Дата: 09.08.2021 08:57
Кількість переглядів: 51

Результати проведення фактичних перевірок

за І півріччя 2021 року

За результатами вжитих заходів щодо дотримання вимог законодавства з питань наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів та пального, за I півріччя 2021 року проведено 294 фактичних перевірки за місцем фактичного провадження діяльності суб'єктів господарювання, з них 161 перевірка пального, 133 перевірки лікеро-горілчаної продукції/тютюну.

За результатами фактичних перевірок застосовано 40,4 млн гривень фінансових санкцій, в тому числі по пальному  - 36,8 млн грн, лікеро-горілчаній продукції/тютюну  -  3,6 млн гривень.

За результатами вжитих заходів до бюджету надійшло  2,3 млн гривень   (пальне  - 1 млн грн, лікеро-горілчана продукція /тютюн - 1,3 млн гривень).

В ході проведення контрольно - перевірочних заходів працівниками Головного управління ДПС у Черкаській області спільно з працівниками Головного управління ДФС у Черкаській області з незаконного обігу вилучено 935,9 тонн пального на суму 21,9 млн гривень.

                                    Спирт етиловий -  чи оподатковується акцизним податком?

Чи є вироблений підприємством лікарський засіб «Спирт етиловий 70 відс. (або 96 відс.), розчин для зовнішнього застосування 70 відс. (або 96 відс.) по 100 мл (або менше) у флаконах» підакцизним товаром та чи оподатковуються акцизним податком операції з оптової та роздрібної реалізації даного лікарського засобу?


     Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) спирт етиловий – спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями.
     Статтею 14 Закону № 481 передбачено, що оптова торгівля на території України, зокрема, спиртом етиловим здійснюються за наявності ліцензії на право оптової торгівлі таким спиртом.
     Оптова торгівля спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі може здійснюватися за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим закладами охорони здоров’я та суб’єктами господарювання (організаціями) зооветеринарного постачання незалежно від форми власності. Порядок ведення реєстру зазначених закладів охорони здоров’я та суб’єктів господарювання (організацій) зооветеринарного постачання встановлює Кабінет Міністрів України.
     Спирт етиловий, який використовується як лікарський засіб, та спиртові або водно-спиртові настої реалізуються вроздріб тільки через аптеки у флаконах з медичного скла об’ємом не більше ніж 100 куб. см., крім таких лікарських засобів, як бальзами.
     Суб’єкти господарювання – виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію вітчизняним споживачам за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим.
     Роздрібна торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим та виноградним дистилятом спиртовим забороняється.
     Статтею 215 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) встановлено виключний перелік підакцизних товарів, до яких, зокрема, відносяться спирт етиловий та інші спиртові дистиляти за кодами УКТ ЗЕД 2207 і 2208.


     Підпунктом «б» п.п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 ПКУ встановлено ставку акцизного податку 0 грн. за 1 літр 100 відс. спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів.
     До отримання з акцизного складу спирту етилового, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи із ставки, визначеної у п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 січня 2011 року № 19 «Питання використання спирту етилового для виробництва лікарських засобів» із змінами і доповненнями до лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів, еліксирів та лікарських засобів, які мають міжнародну непатентовану назву «Етанол», для виробництва яких використовується спирт етиловий за ставкою акцизного податку в розмірі 0 грн. за 1 літр 100 відс. спирту етилового, належать лікарські засоби, включені до Державного реєстру лікарських засобів, а також лікарські засоби, зареєстровані в інших країнах в установленому законодавством порядку, що підтверджується реєстраційним посвідченням, виданим відповідною країною.

При цьому акцизний податок зі спирту, який використовується для виготовлення лікарського засобу «Спирт етиловий 70 відс. (або 96 відс.), розчин для зовнішнього застосування 70 відс. (або 96 відс.) по 100 мл (або менше) у флаконах» (далі – лікарський засіб) сплачує до бюджету не виробник лікарських засобів, а державне підприємство – виробник спирту етилового, що реалізує спирт для цих потреб.
     Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку, зокрема є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

 Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

Отже, вироблений підприємством лікарський засіб не є підакцизним товаром. Операції із оптової та роздрібної реалізації такого лікарського засобу акцизним податком не оподатковуються.

Акцизний податок зі спирту, який використовується для виготовлення лікарського засобу «Спирт етиловий 70 відс. (або 96 відс.), розчин для зовнішнього застосування 70 відс. (або 96 відс.) по 100 мл (або менше) у флаконах» сплачує до бюджету державне підприємство – виробник спирту етилового, що реалізує спирт для цих потреб.

 

Користування сервісом «Реєстр платників єдиного податку», розміщеним у приватній частині Електронного кабінету на офіційному вебпорталі ДПС

У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua ), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».

Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних, зокрема, про дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником податків або дату виключення з реєстру платників єдиного податку достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

Водночас інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Рєстр платників єдиного податку.

Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до п. 293.9 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року  № 2755-VІ зі змінами та доповненнями ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.

Електронні сервіси для платників ПДВ

Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує серію роз’яснень щодо електронних сервісів ДПС.

На сьогодні найпопулярнішим електронним сервісом Державної податкової служби є Електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс) та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання Кодексу.

Інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі -  Електронний кабінет) запроваджено з 1 січня 2018 року на базі існуючого електронного сервісу «Електронний кабінет платника».

 В Електронному кабінеті створено комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Такий захист інформації забезпечено відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі технічного захисту інформації та засвідчено Атестатом відповідності, зареєстрованим в Адміністрації Держспецзв’язку.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою:
https://cabinet.tax.gov.ua/ , а також через офіційний вебпортал ДПС.

Сервіси для платників ПДВ:

подання в електронному вигляді повідомлень, скарг на рішення Комісії ДПС про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН;

реєстрація ПН/РК, створення та реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та перегляд процесу створення та подання ПН/РК, перегляд повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, а також при складанні ПН/РК для власних потреб дипломатичних місій в Україні перегляду переліку дипломатичних місій в Україні, які перебувають на обліку в контролюючих органах;

доступ до Єдиного реєстру податкових накладних щодо складених ними чи їх контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування, а також перегляду та завантаження квитанцій за результатами обробки ПН/РК незалежно від програмного забезпечення, яким такі ПН/РК надсилались на реєстрацію в ЄРПН.

 

Кампанія добровільного  декларування

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з липня 2021 року стартує кампанія щодо роз’яснення  Закону України від 15 червня 2021 року №1539 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Закон визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з     1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Метою кампанії є створення сприятливих умов для одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету, шляхом інформування громадян, які згідно з чинним законодавством мають право подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Вищезазначена інформація буде оприлюднюватись на субсайті ГУ ДПС у Черкаській області офіційного вебпорталу ДПС (https://ck.tax.gov.ua/) та на сторінці у Facebook (https://www.facebook.com/tax.cherkasy/).

 

Сплачуйте нараховані податкові зобов’язання вчасно - не чекайте стягнення податкового боргу у примусовому порядку

 

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Тому, ГУ ДПС у Черкаській області ще раз нагадує, що відповідно до  п. 286.5 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

При переході права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. При переході права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абз. 1 п. 287.5 ПКУ).

Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ПКУ).

Примітка* податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн.). У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує 180 мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків з дня виникнення  податкового боргу передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з Податковим Кодексом та не потребує письмового оформлення (ст.88 ПКУ).

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (ст.89 ПКУ).

Описане майно реєструється у відповідному державному реєстрі обтяжень. (89.8 ПКУ) Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби. У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби платник податків несе відповідальність відповідно до закону. (ст.92 ПКУ)

Якщо протягом 30-ти календарних днів після отримання податкової вимоги платник не сплатив податковий борг, то орган державної податкової служби здійснює до платника податків заходи щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності (за рішенням суду), а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче  провадження (ст.87.11 ПКУ).

Вживає заходів, щодо тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань.

З огляду на вищевказане, підприємствам та фізичним особам-підприємцям та громадянам слід відповідально відноситись до своєчасної сплати податкових зобов’язань, так як при такій несплаті збільшується сума боргу, а відповідно і загроза неплатоспроможності платника. Крім того, при виникненні податкового боргу до підприємства застосовується податкова застава на таку суму боргу та вживаються стягнення коштів з рахунків згідно з судовими рішеннями, що в свою чергу ще більше призводить до погіршення фінансового стану платника.

 

Обмеження встановлені щодо податкової знижки ФО

Податкова знижка – це механізм, за яким фізособа має право повернути з бюджету раніше сплачений ПДФО. Проте, вона надається не всім, має обмеження в сумі і строку застосування.

Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:

податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника ПДФО, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6  ПКУ;

якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Крім того, підставою для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2020 року, податкову декларацію можуть подати до контролюючого органу упродовж всього 2021 року.

 

Сума сплаченого ПДФО за рахунок коштів податкового агента - додаткове благо

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з пп. 14.1.54 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ.

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (пп. 14.1.47 ПКУ).

Пунктом 176.2 ПКУ передбачено, що особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку.

При цьому, відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ (18%).

Отже, сума податкового зобов’язання фізичної особи, сплачена за рахунок коштів податкового агента, вважається додатковим благом та оподатковується за ставкою 18%.

 

Оподаткування доходу, отриманого у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що з 23 квітня 2021 року набрали чинності зміни, внесені до Податкового кодексу України, зокрема в частині оподаткування доходу, отриманого у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Зазначені зміни внесені Законом України від 13 квітня 2021 року № 1383-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб».

Відповідно до внесених змін, до складу оподатковуваного доходу не включається "основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності" (п.п. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Водночас, новою редакцією підпункта «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ».

Крім того, Законом України №1383, для визнання поняття «безнадійна заборгованість» встановлено нову ознаку, а саме: заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із ст. 36 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов'язання є недійсними (абз «и» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст.14 ПКУ).

Таким чином, у випадку погашення зобов’язання за іпотечним кредитом в іноземній валюті за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом набуття кредитором права власності на такий предмет іпотеки, у платника податків не виникає оподатковуваний дохід як додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) боргу.

 

Обов’язкові реквізити при складенні податкової декларації

Відповідно до п. 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодексу) обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 Кодексу податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною;

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п. 48.4 ст. 48 Кодексу у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період;

- дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

- ознака неприбутковості організації;

- повне найменування нерезидента;

- місцезнаходження нерезидента;

- назва та код держави резиденції нерезидента;

- код нерезидента, що присвоєно державою, резидентом якої він є.

 

Податкова знижка для переселенців

До якого контролюючого органу переселенцю із тимчасово окупованої території необхідно подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, у тому числі з метою реалізації права на податкову знижку?

 

Згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ встановлено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити, зокрема, про місце проживання платника податків.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПКУ).

Тобто, платник податків повинен зазначити в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) актуальні дані про адресу місця проживання, за якою здійснюється листування з платником. Крім того, за такою адресою контролюючим органом може бути надіслано (вручено) податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків Декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу), поданої до контролюючого органу за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Отже, законодавством України не передбачена подача платником податку Декларації, за результатами відповідного звітного податкового року, більше ніж за однією податковою адресою.

Крім того, повернення помилково та/або надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб здійснюється лише контролюючим органом, до якого подана така Декларація.

У зв’язку з ситуацією, яка склалася у Донецькій та Луганській областях та враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» із змінами та доповненнями функціональні обов’язки з обслуговування платників податків – переселенців з тимчасово окупованої території, покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 із змінами та доповненнями.

Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР).

 При пред’явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за ф. № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи, та адреса фактичного місця проживання/перебування – відповідно інформації, зазначеної в такій довідці. Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за ф. № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, і Декларацію подає до цього контролюючого органу.

Однак, якщо такі дії не здійснено, то Декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Коригування податкових зобов’язань

Чи має право постачальник відкоригувати податкові зобов’язання у разі списання дебіторської заборгованості за поставленими товарами/ послугами, якщо термін позовної давності минув, але оплату за товари/послуги ними так і не було отримано та процедура досудового врегулювання сумнівної дебіторської заборгованості проведена не була?

Відповідно до п.187.1. ст.187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто, виходячи із визначення дати виникнення податкових зобов’язань, на дату відвантаження товарів/послуг у продавця виникають податкові зобов’язання з податку на додану вартість.

Враховуючи те, що покупцем не були повернуті продавцю раніше поставлені товари/послуги та протягом терміну позовної давності не відбулося оплати за такі товари/послуги, то, незалежно від того чи було проведено процедуру досудового врегулювання сумнівної дебіторської заборгованості, чи ні, продавець не має законодавчих підстав на коригування суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість при списанні дебіторської заборгованості.

 

Нова типова книга обліку доходів та витрат. Реєструвати чи ні?

 

 Головне управління  ДПС у Черкаській області зазначає, що з 16 липня діє Наказ Мінфіну від 13.05.2021 р. №261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення».

Наказом №261 також забезпечено реалізацію окремих положень ПКУ для фізичних осіб–підприємців у частині включення до витрат амортизаційних відрахувань з веденням їх обліку та відображенням у типовій формі. Зокрема, введено додаток до типової форми.

Облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

Також, у разі прийняття рішення ФОП вести облік за типовою формою на паперових носіях, у ПКУ відсутні вимоги щодо шнурування та здійснення реєстрації такої типової форми в контролюючому органі.

 

Одноразове добровільне декларування

 Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що із набранням чинності 21 липня 2021 року Закону України від 15.06.2021 №1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» фізичні особи матимуть право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, та з яких не були сплачені податки і збори, до 1 січня 2021 року.

Одноразове добровільне декларування відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Протягом цього часу особи, які мають розміщені на території України та/або за її межами активи, що належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, мають право подати одноразову добровільну декларацію.

При цьому, ставки оподаткування доходів, які будуть задекларовані в рамках одноразового (спеціального) добровільного декларування, наступні: 5% – загальна ставка одноразового збору, 9% – для закордонних активів, для активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики – 2,5%.

Для зручності платників податків такі декларації подаватимуться декларантом в електронній формі.

Окремими важливими особливостями добровільного декларування активів є те, що подача одноразової декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи. При цьому, у такій декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь