Добірка податкових новин

  • 244

Фото без опису

Викрито схему протиправного завищення вартості дорожніх робіт 

Співробітниками відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління  ДПС у Черкаській області викрито схему заволодіння посадовими особами одного з товариств бюджетними коштами внаслідок збільшення вартості ремонту доріг державного і місцевого значення на вартість фактично не поставлених будівельних матеріалів і компонентів. Вказані дії призвели до завищення вартості робіт з ремонту дорожньої інфраструктури на суму 10,9 млн грн та подальшої легалізації отриманих доходів. 
Вказані дії мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191, 366 та ст. 209 Кримінального Кодексу України.
Матеріали направлено до правоохоронного органу для прийняття рішення згідно з законодавством. 


Нововведення, які набирають чинності з 01.01.2022, згідно Закону № 1525

Звертаємо увагу, що Законом України від 03.06.2021 № 1525-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» доповнено Податковий кодекс  України нормами, згідно з якими з 01.01.2022 скасовується положення щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та нормами щодо удосконалення порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, зокрема: 
з 01.01.2022 виключається норма Кодексу, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок; 
визначений чіткий перелік електронних послуг; 
визначено спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників – нерезидентів, що здійснюється віддалено за заявою в електронній формі, яка подається через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів (VAT-office нерезидента – постачальника електронних послуг); 
встановлено правила визначення місця постачання електронних послуг (В2С); 
визначено форми та порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на рішення контролюючого органу; 
визначено правила податкового обліку з ПДВ для нерезидентів, які постачають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України (подання звітності, нарахування та сплата податку тощо); 
звільнено особу – нерезидента від обов’язку складати та реєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних; 
встановлено поквартальне подання особами – нерезидентами до ДПС податкової декларації з ПДВ за спрощеною формою; 
передбачено сплату податкового зобов’язання особою – нерезидентом в іноземній валюті (євро або долар США). 
Звертаємо увагу, метою запровадження Закону № 1525 є забезпечення справедливих умов оподаткування для національних та міжнародних компаній нерезидентів, які надають електронні послуги на території України, та створення сприятливих умов ефективного та необтяжливого адміністрування для бізнесу й держави процедур, пов’язаних зі сплатою податків. 

 

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми допомоги по частковому безробіттю


До уваги роботодавців: щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми допомоги по частковому безробіттю на період карантину у зв’язку з коронавірусною хворобою (COVID-19)
Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації у зв’язку з коронавірусною хворобою (COVID-19), яка перерахована Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття роботодавцю та виплачена працівнику відповідно до ст. 47 прим. 1 Закону України «Про зайнятість населення», з 02 квітня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Водночас, сума допомоги по частковому безробіттю на період здійснення зазначених заходів, яка нарахована до 02 квітня 2020 року, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

 

Податківцями встановлено факт нелегального зберігання та реалізації алкогольних напоїв, в тому числі через мережу Internet

Працівниками Головного управління ДПС у Черкаській області спільно з працівниками  Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області та працівниками Національної поліції в Черкаській області в ході проведення контрольно-перевірочних заходів на території міста Черкаси у роздрібній мережі встановлено факт незаконного зберігання та реалізації алкогольних напоїв.
В ході проведення перевірки встановлено, що суб’єкт господарської діяльності на території Черкаси, зберігав та реалізовував алкогольні напої в тарі типу «Bag-in- Вох», «Tetra-Pack», без необхідної дозвільної ліцензії, з порушенням вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами і доповненнями.
Також, вищезазначені алкогольні напої реалізовувались через мережі Internet, за допомогою спеціально створеної сторінки в мережі.
    За результатами вжитих спільних заходів з працівниками Управління Національної поліції в Черкаській області вилучено з незаконного обігу алкогольні напої сумнівного походження, що розлиті у заборонену законодавством тару типу «Bag-in- Вох», «Tetra-Pack» в кількості 50 шт., загальним об’ємом 500 літрів, вартістю 89,4 тис гривень.

 

Новий порядок повернення помилково сплаченого ЄВ


Мінфін наказом від 23.07.2021 № 417 затвердив Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів. Цей наказ набирає чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування.
У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3556 податковим органом здійснюється зарахування цих сум у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру ЄВ та у порядку календарної черговості виникнення зобов'язань Платника з цього платежу.
Повернення коштів здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
4) помилкової сплати податкових зобов'язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Кодексом та іншими законами, на рахунок 3556;
5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.
Повернення здійснюється на підставі заяви (форма наведена у додатку до наказу).
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 заява подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів.
У випадку, передбаченому підпунктом 3 заява може бути подана до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет.
До заяви платник обов'язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до заяви в електронній формі - електронну копію зазначеного документа).
Висновок про повернення коштів або відмову у задоволенні заяви приймається у строк не більше ніж 10 робочих днів.
Заява залишається без задоволення у таких випадках:
•    невідповідність заяви формі;
•    недостовірність викладеної у заяві інформації;
•    подання заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;
•    наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій;
•    ненадання копії розрахункового документа.

 

Справляння та обчислення рентної плата за спеціальне водокористування

Як справляється та обчислюється рентна плата за спеціальне водокористування у разі відсутності дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання 

Відповідно до п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.
За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

 

Строки сплати податкових зобов’язань, податковий борг та його наслідки

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Строки сплати податкових зобов’язань визначені Податковим кодексом України (далі ПКУ) п. 57.1 ст. 57  ПКУ:
 – для самостійно задекларованої суми податкового зобов’язання - 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання відповідної декларації; 
 – для сплати податковим агентом податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору (ВЗ) (ст. 168 ПКУ). Тобто у загальному випадку, ПДФО і ВЗ сплачується при виплаті оподатковуваного доходу (п.п. 168.1.2 ПКУ). Якщо виплата здійснюється з каси або в не грошовій формі - протягом 3 банківських днів з дня, наступного за днем такого нарахування (п.п. 168.1.4 ПКУ), а якщо дохід нараховується, але не виплачується, - у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 ПКУ).
У разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом згідно з пп. 54.3.1 - 54.3.6 ПКУ платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення – рішення (ППР). У разі оскарження такого рішення (ППР) платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження. 
Якщо нарахування авансових внесків для платників єдиного податку (ЄП) першої та другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника ЄП за розміром обраної ставки ЄП (п. 295.2 ПКУ), в такому випадку ЄП сплачується авансом не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. 
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем його сплати вважається операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем (останній абзац п. 57.1 ПКУ).
У випадку не сплати виникає податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, та непогашеної пені (п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу).
Наслідки не сплати податкових зобов’язань: 
1) штраф за несплату/несвоєчасну сплату зобов’язань (залежно від його типу: ст. 126 або ст. 127 ПКУ) і пеня (ст. 129 ПКУ);
2) у контролюючого органу виникає право податкової застави;
3) застосовується арешт майна і рахунків;
4) на підставі рішення суду застосовується примусова реалізація майна, що перебуває в податковій заставі, та/або стягнення грошових коштів на банківських рахунках, а також готівки – якщо податковий борг платник не погасить добровільно;
5) анулювання статусу платника ЄП;
6) відмова в реєстрації платником ЄП (для будь-якої з груп);
7) обмеження для фізичних осіб підприємців (ФОП) і посадових осіб юридичної особи щодо виїзду за кордон;
8) адміністративна та кримінальна відповідальність.


Термін в який особа-нерезидент, яка постачає фізичним особам електронні послуги, може подати заяву про обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ


В який термін особа-нерезидент, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, може подати заяву про обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ у випадку, якщо у 2021 році обсяг операцій з постачання електронних послуг на митній території України перевищив 1 000 000 гривень?
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1525 зміни, які внесені ним до Кодексу в частині реєстрації як платника ПДВ особи-нерезидента, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України, застосовуються до податкових періодів починаючи з 1 січня 2022 року. 
Обов’язок щодо реєстрації платником ПДВ виникає у особи-нерезидента, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1 000 000 гривень (далі – граничний обсяг операцій).
Ця сума обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року. 
Заява про обов'язкову реєстрацію особи-нерезидента як платника ПДВ, яка у 2021 році досягла зазначеного граничного обсягу операцій, подається такою особою-нерезидентом до 31 березня 2022 року включно (до 31 березня включно відповідного календарного року, наступного за роком, у якому така особа-нерезидент досягла граничного обсягу). 
Зазначена заява подається через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги. Закон № 1525 не передбачає можливості подати заяву у інший спосіб, ніж через спеціальне портальне рішення, і зробити це раніше, ніж з 1 січня 2022 року.


Терміни подання заяви за формою № 1-ПДВ при обов’язковій реєстрації платником ПДВ. Відповідальність.


     У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку на додану вартість або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.181.1 ст. 181  ПКУ.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України. Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ під обов'язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ). Таким чином,  якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. гривень, то така особа згідно з вимогами ПКУ повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву і відповідно зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.
Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 ст. 183 ПКУ для здійснення обов'язкової реєстрації як платника ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ.
Відповідно до пункту 183.10 статті 183 розділу V ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках і в порядку, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, та не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку.
Відповідно наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, із змінами і доповненнями: якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
Відповідно до пункту 183.10 статті 183 розділу V ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках і в порядку, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, та не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку.

 

Увага! Повідомляємо про велику кількість випадків спроб шахрайства

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє про велику кількість випадків спроб шахрайства з боку невстановлених осіб, які представляються посадовими особами Головного управління ДПС у Черкаській області або довіреними особами таких посадовців, що здійснюються впродовж року.
Злочинці телефонують та надсилають повідомлення через месенджери до керівників суб’єктів господарської діяльності області, здійснюючи психологічний тиск на підприємців з метою незаконно заволодіти грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій, уникнення проведення перевірок тощо). Зазначені особи пропонують перераховувати грошові кошти на карткові рахунки різних банківських установ України.
Наразі невстановлені шахраї телефонують та представляються начальником Головного управління ДПС у Черкаській області Царюком Антоном, або особами, що діють від його імені. Особливо активізувались шахраї на території міста Черкаси. Останні спроби ошукати платників податків зафіксовано з телефонного номеру мобільного оператора України:(095) 035-58-59. 
Головне управління ДПС у Черкаській області наголошує, що посадові особи органів ДПС діють виключно в межах повноважень та не можуть звертатися до платників з подібними проханнями.
Шановні платники! Для запобігання діяльності шахраїв просимо вас бути пильними та обачними, уважно перевіряти інформацію, не піддаватися на провокації та ні за яких обставин не перераховувати кошти!
Якщо ви постраждали від дій аферистів або маєте інформацію про подібні випадки, просимо негайно повідомляти про це підрозділи Національної поліції у Черкаській області за номером телефону – 102, або Головне управління ДПС у Черкаській області будь-яким зручним способом:
- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002;
- на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Черкаській області ck.official@tax.gov.ua;
- засобами телекомунікації, безпосередньо до відділу з питань запобігання та виявлення корупції, за телефоном 0472 – 33-91-27
- на офіційну електронну адресу відділу з питань запобігання та виявлення корупції  ck.szvk@tax.gov.ua;
- у письмовому вигляді через працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції.

 

Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?

Згідно з абзацом першим п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
При цьому, визначення фізичної особи як «резедента» для ПКУ регулює п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого:
фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України. Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.
Відповідно до абзаців другого – четвертого п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.
Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 01 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені п. 37 частини першої ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» із змінами та доповненнями.


Чи можливо припинити зобов’язання за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачають розрахунки у грошовій формі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог?

Згідно з п. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.
Відповідно до п.п. 5 п. 10 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7) банк, крім підстав, передбачених у п. 9 розд. III Інструкції № 7, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:
- вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
- вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
- між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.
У разі запровадження НБУ заходу захисту у вигляді обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:
-    в іноземній валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют і банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління НБУ від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами)/російських рублях (незалежно від суми операції);
-    в інших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500000 євро за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату припинення зобов’язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог).
Вимоги абзаців п’ятого - сьомого п.п. 5 п. 10 розд. III Інструкції № 7 не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду в разі припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).
Таким чином, чинне законодавство передбачає можливість припинення зобов’язань за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачають розрахунки у грошовій формі, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, але у разі дотримання сукупності умов, зазначених вище.

 

Як відкривається спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку.
Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).
Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.
Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року, затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення № 83).
Пунктом 7 Положення № 83 встановлено, що банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) із змінами (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому в п. 62 розд. V для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.
Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету (додаток 1 до Положення № 83) та заяву (додаток 2 до Положення № 83).
Слід зазначити, що, анкета передбачає заповнення, зокрема, п. 14 відповідно до якого декларант повідомляє про джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються, у тому числі:
1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;
2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;
3) активи, отримані у вигляді подарунку;
4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (зазначити які саме).
Водночас, підписуючи заяву, декларант повідомляє, що об’єкт декларування не належить до:
1. Активів фізичної особи, одержаних (набутих) декларантом унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
1) ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
2) ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
3) порушеннями у сфері валютного законодавства;
4) порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого в п. 12 ст. 50 від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями.
2. Активів фізичної особи, що належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 212, 212 прим. 1, а також у ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), у ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ).
3. Активів фізичної особи або юридичної особи, що належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 209, 258 прим. 55 і 306, у частинах першій і другій ст. 368 прим 3, у частинах першій і другій ст. 368 прим. 4, у ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, установленому в главі 12 розд. III від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями.
4. Активів декларанта, що мають джерела походження з території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом.
Банк здійснює приймання від декларанта готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою для зарахування на спеціальні рахунки декларанта через операційну касу за заявою на переказ готівки при цьому у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» заяви на переказ готівки зазначається «добровільне декларування» (п. 9 Положення № 83).


Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставок у таких розмірах: 
8.1. Ставка 5 відс.: 
•    щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ; 
•    щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. 
У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п.п. 8.1 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставки Збору на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України. 
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. 
При цьому підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування визначені такі активи: 
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості). 
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які: 
-    не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності; 
-    не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію; 
в) рухоме майно, у тому числі: 
-    транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми; 
-    інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо); 
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності; 
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом; 
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи; 
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу. 
8.2. Ставка 9 відс.: 
•    щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ; 
•    щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. 
У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання Декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном. 
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. 
8.3. Ставка 2,5 відс.: 
•    щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. 
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. 
Водночас, згідно з п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. 
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. 


«Щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам»

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що 02.07.2021 набрав чинності Закон України від 03.06.2021 №1525 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон №1525).
Зазначеним Законом №1525 передбачено, що іноземні компанії, які постачають резидентам України електронні послуги, будуть зобов’язані зареєструватися платниками ПДВ за спрощеною процедурою через спеціальний електронний сервіс, якщо загальна сума від здійснення відповідних операцій перевищуватиме 1 мільйон гривень на рік. Нерезиденти складатимуть спрощену звітність в електронній формі державною або англійською мовою. 
Також, Законом №1525: 
-    виключено норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок; 
-    визначено: для документів, що засвідчують факт постачання послуг складених в електронній формі, датою оформлення такого документа, вважається дата складення такого електронного документа; 
-    визначено перелік електронних послуг; 
-    звільнено від оподаткування ПДВ постачання електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх (навчальних) ресурсів в рамках надання освітніх послуг; 
-    включено нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками ПДВ; 
-    встановлено правила визначення місця постачання електронних послуг (B2C); 
-    встановлено  форму та визначено порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на таке рішення; 
-    встановлено спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в електронній формі на спеціально розробленому веб-порталі; 
-    визначено правила податкового обліку з ПДВ для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України; 
-    звільнено від обов'язку нерезидента реєструвати податкові накладні; 
-    передбачено сплату податкового зобов’язання для нерезидента в іноземній валюті. 
Крім цього, з 01 січня 2022 року скасовується ПДВ при оплаті українськими компаніями послуг з виробництва або розповсюдження реклами за кордоном. 
Зазначимо що, згідно з Законом №1525, звільняються від сплати ПДВ операції з постачання послуг з дистанційного навчання через Інтернет, якщо ця мережа використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем. Також від ПДВ звільнено операції з постачання освітніх послуг шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет з галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, якщо їхнє проведення та надання не потребує участі людини.