Добірка податкових новин

  • 480

Благодійні внески неприбутковим організаціям включаються до податкової знижки

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що пожертвувані неприбутковим організаціям суми коштів та вартість майна можна включити до податкової знижки за результатами 2022 року.

Так, Законом України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Зокрема, додано пункт 21 такого змісту: «Установити, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 цього Кодексу до податкової знижки платника податку у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року».

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Податковим кодексом України.

 

Закон України № 2118: зміни щодо акцизного податку

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі – Закон України № 2118), який опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 07.03.2022 № 48 та розміщено на офіційному вебпорталі Верховної Ради України (за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-20#Text), встановлено особливості справляння податків і зборів на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Так, зазначеним Законом України підрозділ 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено пунктом 69.

Підпунктом 69.4 зазначеного пункту ПКУ встановлено, що на період дії воєнного стану на території України у разі неможливості зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної, яка повинна містити всю інформацію, що має міститися у відповідній акцизній накладній. Акцизні накладні повинні бути зареєстровані в ЄРАН протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Крім того, п.п. 69.5 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що операції з добровільної передачі або відчуження коштів, товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони без попереднього або наступного відшкодування їх вартості не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування.

 

Закон України № 2142: щодо оподаткування доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції

Головне управління ДПС в Черкаській області інформує, що Законом України від 24.03.2022 року № 2142-IX “Про внесення змін до Податковою кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану” (далі – Закон № 2142-IX) підрозділ 1 розділу XX “Перехідні положення” ПКУ доповнено пунктом 23.

Так, тимчасово, починаючи з 1 квітня 2022 року та у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, положення підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) застосовуються з урахуванням таких особливостей:

доходи, отримані від продажу платником податку особі, яка відповідно до ПКУ має статус податкового агента, власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою, остаточно оподатковуються таким податковим агентом під час їх нарахування (виплати);

податкові агенти у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів, отриманих фізичними особами від продажу особі, яка відповідно до ПКУ має статус податкового агента власної сільськогосподарської продукції, та загальну суму утриманого з них податку. При цьому в податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремої виплати, суми нарахованого на неї податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід від продажу особі, яка відповідно до ПКУ має статус податкового агента, власної сільськогосподарської продукції.

 

Особливості  нарахування «умовних» податкових зобов’язань з ПДВ по необоротних активах

Після відновлення правил нарахування та сплати ПДВ платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу повинен нарахувати податкові зобов’язання на вартість товарів, послуг, необоротних активів використаних (поставлених, реалізованих) в не оподатковуваних операціях, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотка:

- за товарами/послугами – виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг,

- по необоротних активах, які фактично використані (поставлені, реалізовані) в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2% доходу - виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Тобто, по необоротних активах, які в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2% доходу, використані частково - по пункту 198.5 статті 198 Кодексу податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.

Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.

 

Перехід на спрощену систему оподаткування з 4 групи на 3 групу, подання уточнюючої до декларації 4 групи

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року визначений перелік податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи.

За результатами камеральної перевірки поданої суб’єктом господарювання податкової звітності, контролюючий орган ДПС надає або підтверджує статус платника єдиного податку четвертої групи на відповідний податковий (звітний) рік.

Наразі внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, зокрема, знято обмеження на проведення камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до підпункту 9.8 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими цим пунктом, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими цим пунктом:

з 1 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року;

з наступного робочого дня після подання заяви - у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.

Якщо суб’єкт господарювання скористається правом переходу на третю групу єдиного податку за ставкою 2 відсотків доходу шляхом подання до контролюючого органу заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, такий суб’єкт господарювання повинен подати
уточнюючу(-і) декларацію(-ії) платника єдиного податку четвертої групи та зменшити до нуля податкові зобов’язання по єдиному податку четвертої групи, які були задекларовані до сплати у раніше поданій(-их) податковій(-их) декларації(-ях) платника єдиного податку четвертої групи.

 

Підстави для відмови у реєстрації платником єдиного податку

 3 групи на 2%

Реєстрація платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотків доходу здійснюється за результатами обробки заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Опрацювання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до норм статті 75 Кодексу, не є предметом камеральної перевірки.

При цьому, підставами для відмови у реєстрації платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу є здійснення суб’єктами господарювання діяльності, визначеної підпунктом 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу та перевищення протягом календарного року обсягу доходу у розмірі 10 млрд. гривень.

 

Порядок сплати роздрібного акцизу з тютюну з 1 квітня 2022 року

Головне управління ДПС у Черкаській області  повідомляє, що вступив в силу Закон України від 15.03.2022 р. №2134-IX, яким відтерміновано зміни до Бюджетного кодексу з розподілу акцизного податку – на 1 січня 2023 року.

Законом України від 30.11.2021 р. №1914 було запроваджено зміну порядку зарахування до бюджетів роздрібного акцизу з тютюнових виробів. Новий механізм справляння роздрібного акцизу полягає в перенесенні сплати з роздрібних торговців тютюновими виробами за ставкою 5 відс., на виробників або імпортерів цих товарів, які мають сплачувати 5 відс. акцизу з товарів, проданих через власні роздрібні магазини або з продажу таких товарів іншим оптовим або роздрібним торговцям.

Цей механізм повинен був запрацювати з 1 січня 2022 року, але не раніше дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу (відповідні зміни до БКУ мали вступити в силу з 1 квітня 2022 року, як було передбачено Законом України від 15.02.2022 р. №2042-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України») в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів. Станом на 1 січня 2022 року зміни до БКУ ще не було внесено, тому дата застосування нового механіму відтермінувалася до дати внесення змін до БКУ.

Отже, у 2022 році роздрібний акциз за ставкою 5 відс. від продажу тютюнових виробів нараховується і сплачується роздрібними торгівцями тютюновими виробами.

При цьому роздрібний акциз нараховується на базу, визначену у пп. 214.1.4 ПКУ: це вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 ПКУ.

 

 

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до них в період дії воєнного стану

 

На сьогодні в умовах дії воєнного стану електронні сервіси ДПС працюють з певними обмеженнями та платники податку на додану вартість не мають можливості реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні та розрахунки коригування до них.

Під час реєстрації в ЄРПН податкових накладних за старою або новою формами платники ПДВ отримують відмову.

У випадку реєстрації податкової накладної за формою J/F1201012 платники отримують квитанції з текстом: "Документ не може бути прийнятий - закінчення дії форми - лютий 2022 р.". Якщо ж реєструють в ЄРПН податкову накладну за оновленою формою J/F1201013 - з текстом: "Форма відсутня в Довіднику звітних документів".

У зв'язку із запровадженням воєнного стану та для забезпечення можливості платникам податків декларувати свої податкові зобов'язання з ПДВ, оновлена форма податкової накладної/розрахунку коригування буде доступна платникам податків після завершення воєнного стану, про що платників буде проінформовано додатково.

З урахуванням того, що платники податку на додану вартість не мають можливості реєструвати в ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригування до них, формування податкового кредиту в податковій звітності з ПДВ повинно проводиться у відповідності до пункту 322 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Так, під час дії правового режиму воєнного стану платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (по операціях, не підтверджених зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/ розрахунками коригування до них).

У той же час протягом 6-ти місяців після припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану платники:

  • зобов'язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відтермінована на час дії правового режиму воєнного стану,
  • податковий кредит, задекларований платниками під час останнього на підставі наявних у платнику первинних (розрахункових) документів, підлягає обов'язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування (абзац другий п. 322 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

 

Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?

            Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
          Статтею 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – Сімейний кодекс) визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
          Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 Сімейного кодексу).

Згідно з п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

         Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Відповідно до п. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Статтею 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254 к/96–ВР із змінами та доповненнями передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, але пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей не передбачені.

Підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї) (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Отже, земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

 

Чи потрібно платникам 3 групи подавати заяву для переходу на єдиний податок за ставкою 2%?

Відповідно до підпункту 8 підпункту 298.3.1 пункту 298.3 статті 298 Кодексу до заяви включаються відомості, зокрема, про зміну ставки платника єдиного податку.      

Враховуючи зазначене, платники єдиного податку третьої групи за ставкою 3 та 5 відсотків, які приймуть рішення про перехід на ставку 2 відсотки доходу, повинні подати до контролюючого органу заяву про зміну ставки.

При цьому, у заяві про зміну ставки суб’єкти господарювання:

- не заповнюють розділ 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування»;

- зазначають у розділі 5.2 «Зміна ставки та групи» у полі «зі ставки» діючу ставку у розмірі 3 або 5 відсотків, а у полі «на ставку» – обрану ставка у розмірі 2 відсотки доходу.

 

Як платник ПДВ може дізнатися чи обрав його постачальник або покупець єдиний податок за ставкою 2% ?

Реєстрація суб’єкта господарювання платником єдиного податку за ставкою 2 відсотків доходу здійснюється шляхом внесення до Реєстру платників єдиного податку.

 На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua

реалізована можливість щодо перевірки належності суб’єкта господарювання до платників єдиного податку за ставкою 2 відсотків доходу.

 

Якщо не анулюється реєстрація платника ПДВ, то чи потрібно буде нараховувати «умовні» податкові зобов’язання з ПДВ по активах, що були придбані з ПДВ, а реалізовані у період застосування єдиного податку за ставкою 2%?

Після завершення застосування спрощеної системи оподаткування при відновленні правил нарахування та сплати ПДВ платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу повинен нарахувати податкові зобов’язання на вартість товарів, послуг, необоротних активів використаних (поставлених, реалізованих) в не оподатковуваних операціях (реалізованих в період дії воєнного, надзвичайного стану), суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотка:

- за товарами/послугами – виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг,

- по необоротних активах, які фактично використані (поставлені, реалізовані) в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2% доходу - виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.

Відповідно, платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення дії воєнного, надзвичайного станів і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних  зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.

 

Якщо платник ПДВ до переходу на єдиний податок за ставкою 2% придбавав товари з ПДВ які залишились  НЕ проданими на кінець ВС/НП, то чи може такий платник ПДВ мати право на ПК з ПДВ після завершення ВС/НП і повернення на загальну систему оподаткування ПДВ?

Враховуючи передбачений підпунктом 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу порядок автоматичного відновлення правил нарахування та сплати ПДВ після завершення воєнного стану у платника ПДВ зберігається право на використання сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотка, за товарами/послугами не реалізованими в період перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотка, при обчисленні податкових зобов’язань з ПДВ у податковій звітності за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів та подальші звітні періоди.

Дані рядка 21 податкової декларації з ПДВ за останній звітний період до переходу на спрощену систему оподаткування підлягають перенесенню до рядка 16.1 «Від’ємне значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів.

 

Фото без опису