ДМС інформує. Правові наслідки подвійного громадянства

  • 117

Закон України «Про громадянство України», прийнятий у 2001 році, визначає, що законодавство Ук­раїни про громадянство відповідно до статті 4 Конституції Ук­раїни, ґрунтується  на принципі «єдиного громадянства». Разом з тим визначення множинного громадянства не наводиться. Стаття 2 Закону України «Про громадянство України» передбачає, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України та якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він теж визнається лише громадянином України. Також, відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України «Про громадянство України» добровільним набуттям громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття, є підставою для втрати громадянства України. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави звертався із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, який встановлено національним законодавством держави, громадянство якої набуває громадянин.

Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки:

  • одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав;
  • набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;
  • автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;
  • автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави.

Положення пункту 1 частини першої статті 19 Закону України «Про громадянство України» не застосовуються, якщо громадянин України внаслідок виходу з громадянства України стане особою без громадянства.

Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених Законом України «Про громадянство України», є дата видання відповідного указу Президента України. Громадянин України, щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами, а також несе всі обов’язки громадянина України.

Стаття 19 вищезазначеного За­кону визначає і підстави для втрати громадянства України, а саме:

1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття;

2) набуття особою громадянства України внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів;

3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держа­ви не є військовим обов’язком чи альтернативною (невійськовою) службою.

Щодо громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України слід зазначити, що відповідно до частини 4 статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною, а тому не є підставою для втрати громадянства України.